Читать курсовая по биологии: "Генна інженерія: проблеми та перспективи" Страница 1

(Назад) (Cкачать работу)

Курсова робота

на тему:

Генна інженерія: проблеми та перспективи П л а н I. Історичний аспект

II. Характеристика

2.1. Які саме ГМ рослини зараз вирощують у світі 2.2 Які нові характеристики частіш за все отримують ГМ рослини 2.3 В яких країнах вирощують трансгенів 2.4 Переваги генної інженеріїIII. Проблеми і перспективи

3.1 Проти генної інженерії 3.2 Екологічні ризики 3.3. Соціально-економічні ризики 3.4 Альтернативні технологіїIV. Корисні порадиVI. Висновки

VII. Додатки ВступВ рефераті розглядаються основні характеристики, проблеми і перспекиви такої новітньої технології як генна інженерія. Сьогодні ця тема є актуальною як ніколи. Населення Землі складає приблизно 6 млрд. чоловік і за прогнозами вчених через двадцять років подвоїться. В той час коли ресурси планети не тільки не множаться, а й помітно скорочуються. Як прогодувати таку кількість людей якісною їжею, коли і при 6 мільярдах близько 800 млн. чоловік страждають від голоду або недоїдання. Чим годувати майбутні покоління?

Внаслідок використання недосконалих технологій щороку мільйони гектарів землі перетворюються на пустелю. Яким чином можна запобігти зниженню обсягів зібраного врожаю, досягти вищих або хоча б зберегти існуючі результати у рослинництві і тваринництві? Як би хотілось українським бабусям, щоб їх овочі зберігались свіжими цілу зиму, а картоплю не їв колорадський жук! Чи можна надати існуючим організмам нових властивостей?

Відповіді на ці головоломки сучасності намагається дати генна інженерія.

В той же час ця технологія має багато недоліків, а отже і противників. Думаю, реферат зацікавить і їх. Описані основні проблеми генної інженерії, можливі негативні наслідки використання генетично-модифікованих (гм) організмів. Читач знайде корисні поради щодо того, як уникнути споживання гм-продуктів, дізнається, які компанії займаються розробкою і впровадженням на ринок технологій генної інженерії.I. Історія питанняВсі живі істоти на Землі мають, попри своє розмаїття, єдиний чотирилітерний генетичний код, кожна літера якого відповідає одному з чотирьох основ ДНК — аденіну, тиміну, гуаніну і цитозину. Різноманітні трилітерні комбінації, у свою чергу, кодують одну з 20 амінокислот, будівельного матеріалу для протеїнів. Кожен живий організм має тисячі різноманітних ознак. Наприклад, будь-яка рослина характеризується кольором листя, товщиною стебла, періодом цвітіння і т.д. Всі ці ознаки кодуються одним або кількома генами (з грецької genos – “рід”, “походження”). Немає гена – немає ознаки, і навпаки: додали якийсь ген – додалася ознака.

У 1944 році Освальд Ейвері довів, що ДНК є носієм спадкової інформації, а вже через 9 років Джеймс Уотсон та Френсіс Крік представили світовій громадськості першу модель молекули ДНК у вигляді подвійної спіралі, за що отримали Нобелівську премію. Починаючи з 70-х і 80-х років XX століття, з’явилася можливість локалізувати гени й елементи, які контролюють їх в організмі. Тепер вчені могли переносити гени з одного організму в інший, надаючи йому нових властивостей. Формальною датою народження генної інженерії вважають 1972 рік, коли група П.Берга в США створила першу рекомбінанту ДНК in vitro, котра об’єднала у своєму складі генетичний матеріал з

Похожие работы