Читать курсовая по лингвистике, филологии, языкознанию: "Аналіз антропонімів у творчості Марії Матіос" Страница 1

(Назад) (Cкачать работу)

Курсова робота з мовознавства.

Аналіз антропонімів у творчості Марії Матіос. Аналіз антропонімів твору Марії Матіос “Юр’яна і Довгопол”. Події у творі розгортаються на Буковині.

Минає 1949 рік, складний післявоєнний час, колективізація. Головною героїнею є Юр’яна. Це бідна сільська жінка, що має чималу сім’ю та тяжку долю. Все своє життя вона гарує, однак нічого з того не має. Більшу частину майне віддала до колгоспу, а сама залишалась працювати на маленькому клаптику землі. Письменниця зовсім не випадково, а навіть дуже доречно назвала героїню Юр’яною. Це ім’я фіксує словник Л.Г.Скринник, Н.П. Дзятківської “Власні імена людей”. Воно походить від чоловічого імені Юрій, що означає хлібороб, плугатор.

Аналізований нами антропонім Юр’яна цікавий ще й з того погляду, що об’єднує навколо себе чимало інших власних назва на позначення героїні прізвисько, пришви ще, цікаві контекстуальні оніми.

Героїна має прізвисько Соломон. Так прізвиську вали її люди у селі через непересічний розум. Трохи незвичним є те, що Соломон – це онім чоловічого року, який використовується на позначення жінки. Однак таке явище спостерігається в українському позиванні. Так Юр’яну було названо лише один раз Довгоносом, про що дещо пізніше. Антропонім Соломон є інформаційно-оцінним, бо містить у собі конотації мудрості, розуму і спонукає читача провести паралель з великим мудрецем Соломоном.

Також на позначення героїні використовується ойконім Уласіха. Твірною основною таких одиниць антропонімії-антропонімів виступають імені чоловіків. Таке найменування вказувало на тісні зв’язки між чоловіком та дружино. Однак останнім часом проходить нівеляція й зникає традиція такого називання. Антропонім можна зрідка почути в українських селах від, переважно, літніх людей.

Онім Уласіха утворене від чоловічого імені Уласій. Причиною частого вживання цього оніма є насамперед українська традиція та сюжет твору. Також чималу роль відіграє зображуваний час, територія, і соціальне ставлення жінки.

Що ти хотіла, Уласіхо? – з дивувався уголос Довгопол, устаючи назустріч із-за столу, на якому білів один однісінький папірець [1, 87]

За допомогою антропоніма звертались до Юр’яни односельчани і навіть працівник сільської ради, що був з походження москалем. Ще у селі героїню називають Джурячкою, щоправда тільки один раз: “Для неї що Довгопол, що Джурячка – однакові”. [1, 94]

Завдяки такій номінації приходимо до висновку, що прізвище героїні Джуряк. (Таке ж прізвище має й її чоловік Улосій Джуряк). Ймовірно, що лексичною основою цього оніма є апелятив джура (Джуряк ← Джура ←джура (зброєносець).

За контекстом можемо встановити ім’я по батькові жінки “Відколи умер її неньо Ілля, вона сама собі рада і влада” [1; 85]

Тепер легко ввести повне ім’я героїні, яке матеріал у такий спосіб не фіксує: Джурек Юр’яна Іллівна. Причиною цього є традиція нахивань на Західній Україні, відносно молодий він героїні, сюжет твору, де переважають неофіційні обстановки та час (1949 р.) коли відбуваються основні події твору.

Нами зафіксовано кілька апелетивів на розначеннягероїні твору. Це насамперед такі: мати, мама, вона, жінка. “Та така, що бідна жінка ладна була волосся на собі рвати” [1; 86]. Усі вони свідчать про

Похожие работы