Читать курсовая по лингвистике, филологии, языкознанию: "Вивчення синтаксису і пунктуації в початкових класах" Страница 1

(Назад) (Cкачать работу)

План Вступ. Місце і значення синтаксису та пунктуації. в курсі української мови.

Розділ 1. Методика вивчення синтаксису в початкових в класах

1.1. Формування синтаксичних понять

1.2. Труднощі в опрацюванні синтаксичного матеріалу.

1.3. Основні методи і прийоми навчальної роботи з синтаксису

1.4. Оволодіння синтаксичними вміннями шляхом використання комплексних вправ у 2(1) класах.

1.5. Розширення та вдосконалення синтаксичних умінь у 3(2) та 4(3) класах.

Розділ 2. Методика вивчення пунктуації.

2.1 Вивчення пунктуаційних норм.

2.2. Види вправ з пунктуації.

2.3. Робота з пунктуаційними помилками.Висновок

Література

ДодаткиВступ. Місце і значення синтаксису в курсі української мови.

Опрацювання синтаксису займає особливе місце в шкільному курсі української мови. Зумовлене це роллю мови як засобу формування і вираження думки, як засобу спілкування між людьми; тільки на синтаксичному рівні мовної системи виявляється функціональна значимість одиниць усіх інших рівнів, їх участь у досягненні комунікативних цілей. З цього випливає необхідність якнайтіснішого зв'язку між вивченням синтаксису і опрацюванням матеріалу інших розділів програми.

Лексичне значення багатозначних слів, слів, ужитих у переносному значенні, омонімів виявляється лише у контексті словосполучення чи речення. Лише у реченні або й зв'язному висловлюванні розкриваються функції синонімів та антонімів, зміст і функції фразеологізмів. Спираючись на відомості з синтаксису, можна зрозуміти суть таких способів творення слів, як перехід з однієї частини мови в іншу, основоскладання та злиття, утворення нового слова внаслідок зміни значення наявної у мові лексики. Опора на синтаксис необхідна для розрізнення оморформ однієї чи різних частин мови, перехідних і неперехідних дієслів, безособових дієслів, усвідомлення ролі прикметників, відносних займенників, прийменників і сполучників, розрізнення омонімічних частин мови (напр., слів що, як).

З другого боку, синтаксичний матеріал треба вивчати на основі зв'язку з іншими розділами, оскільки кожне синтаксичне явище виражається лише через слова і форми слів.

Виразний зв'язок синтаксису і з практичними аспектами опрацювання мовного матеріалу. Ряд орфограм мають синтаксичне обґрунтування: правопис відмінкових закінчень іменних частин мови, розрізнення однозвучних слів та сполучень слів (зате – за те, якби – як би, по-новому –по новому шосе). Синтаксис служить основою для більшості пунктуаційних правил. Робота з розвитку мовлення значною мірою зводиться до синтаксичної зв'язності висловлювання.

Тому в роботі з синтаксису особливо помітне значення систематичності й системності, наступності і перспективності навчання. Завдання розділу:

забезпечити засвоєння відомостей про синтаксичну будову мови; удосконалити учнівське мовлення з погляду його відповідності синтаксичним нормам; збагатити синтаксичну структуру учнівського мовлення; створити базу для засвоєння пунктуації.

Розрізняють чотири етапи оволодіння синтаксичним матеріалом:

початкове ознайомлення з елементами

Похожие работы