- 1
- 2
- 3
- 4
- . . .
- последняя »
цілому знаходиться за межами національного регулювання, хоч і тісно пов' язана з ним. З огляду на це валютне регулювання спирається на теоретичне підґрунтя, яке лежить в основі сучасної практики державного регулювання.
Починаючи з другої чверті минулого століття, пануючим напрямком економічної думки в теорії державного регулювання було кейнсіанство. Суть концепції державного регулювання економіки Дж. Кейнса і його послідовників базувалась на тезі про те, що сучасна ринкова економіка неспроможна до повної та ефективної саморегуляції. Цей її недолік, за висновками теоретиків цього напрямку, можна подолати за допомогою фіскальної і кредитної політики. У системі цього механізму певна роль відводилась і валютному регулюванню, але воно відігравало другорядну роль, бо провідною ідеєю була ідея забезпечення високоефективного функціонування економічного організму суспільства передусім за рахунок внутрішніх перерозподільчих процесів.
Кейнсіанство, зігравши помітну позитивну роль у розвитку економіки значної кількості держав, на кінець ХХ ст. вичерпало себе, і на зміну йому прийшов монетаризм. На відміну від кейнсіанства, представники цього напрямку в розвитку економічної думки вирішальним важелем забезпечення стабілізації й рівноваги суспільного виробництва вважають гроші. Відтак, монетаризм, як сучасна теорія державного регулювання економіки, відводить валютному регулюванню значно більше уваги. Це пояснюється не тільки тим, що для монетаристів гроші - вирішальний чинник досягнення збалансованості суспільного виробництва, а й тим, що кінець ХХ-початок ХХІ ст. характеризувались великими змінами в процесах розвитку економіки. На порядку денному стоять питання відкритості економік, дуже помітного впливу світової грошово-кредитної сфери на національну, глобалізації економічних процесів, яка чітко реалізується і в інтернаціоналізації валютних відносин. У цих умовах монетаризм як загальна теорія державного регулювання сьогодні не може не охоплювати валютне регулювання і валютну політику.
У результаті систематизації наукових поглядів щодо місця валютного регулювання у валютній політиці держави (додаток А) запропоновано уточнення понять "валютний ринок" та "валютне регулювання".
Сьогодні валютне регулювання є невід'ємною складовою валютної системи, яка реалізується як у межах окремої держави, так і поза нею. Виокремлюють два рівні валютного регулювання: наднаціональний (міжнародний) і національний.
Перший рівень валютного регулювання забезпечує МВФ. Саме він здійснює валютне регулювання, керуючись узгодженими світовою спільнотою, і найперше членами цієї організації, принципами регулювання міжнародних валютних відносин. Цей рівень і загальні основи його реалізації буде розглянуто в заключному розділі підручника.
Другий рівень - це національний рівень валютного регулювання. Він забезпечує регулювання валютних відносин у межах конкретної держави і виливається в поточне, повсякденне регулювання валютного ринку. Цей рівень тісно пов'язаний з першим, їхній зв'язок знаходить вираження в тому, що стратегічна складова національного валютного регулювання повинна бути якомога тісніше пов'язана з міжнародним валютним регулюванням. При цьому з огляду на значне посилення процесів
- 1
- 2
- 3
- 4
- . . .
- последняя »
Похожие работы
Тема: Валютне державне регулювання |
Предмет/Тип: Эктеория (Курсовая работа (т)) |
Тема: Валютне регулювання в Україні |
Предмет/Тип: Финансы, деньги, кредит (Курсовая работа (т)) |
Тема: Валютне регулювання в Україні |
Предмет/Тип: Финансовый менеджмент, финансовая математика (Курсовая работа (т)) |
Тема: Валютне регулювання зовнішньоекономічної діяльності |
Предмет/Тип: Финансы, деньги, кредит (Реферат) |
Тема: Валютне регулювання і валютний контроль |
Предмет/Тип: Банковское дело (Реферат) |
Интересная статья: Быстрое написание курсовой работы