Читать курсовая по физике: "Розрахунок та аналіз перехідних процесів у електроприводі системи "Г-Д"" Страница 1

назад (Назад)скачать (Cкачать работу)

Функция "чтения" служит для ознакомления с работой. Разметка, таблицы и картинки документа могут отображаться неверно или не в полном объёме!

КУРСОВА РОБОТА

На тему: «Розрахунок та аналіз перехідних процесів у електроприводі системи «Г-Д»» Вступ Основним завданням автоматизованого електроприводу є автоматичне регулювання заданих параметрів електроприводу або забезпечення необхідної функції зміни заданих кординат.

Автоматичне регулювання в динамічному режимі виконується за допомогою регулятора. Завданням регулятора є компенсація впливу інерційних елементів системи. В інерційних елементах системи запасається енергія, вони характеризуються відповідними постійними часу Т, що визначають в системі вплив тієї чи іншої інерційності. Постійні часу визначають час перехідного процесу, а також час регулювання величини і швидкодію системи.

Основними методами аналізу систем автоматизованого електроприводу є методи теорії автоматичного управління (ТАУ). Як об'єкт регулювання розглядають приводи, що зведені до одномасової системи (жорсткої механічної ланки) з лінійною або лінеаризованою характеристикою двигуна.

Вихідні дані:

Тип двигуна : Д21

- номінальна потужність Рн = 5,5 кВт;

- номінальна напругаU н = 230, В;

номінальний струм I н = 31 А;

номінальна частота обертання nн = 1440 об/хв;

опір двигуна Ra+ Rдп = 0,531 Ом;

число полюсів двигуна 2р =4;

тип обмотки якоря, визначуваний числом її паралельних гілок, 2а=2;

- число витків полюса обмотки збудження Wцар = 850;

число активних провідників якірної обмотки, N = 690;

- момент інерції якоря Jд = 0,13 кг×м2;

- коефіцієнт інерції приводу KJ =1,2;

коефіцієнт навантаження приводу Kз=0,6.

1. Дослідження системи генератор - двигун (Д-Г). Опис схеми Г-Д Схема управління і силова частина системи генератор - двигун (рис. 1) передбачає дві робочі швидкості обертання двигуна М1: основну (номінальну) wн і допоміжну, рівну 0,5wн . Управління системою здійснюється за допомогою командоапарату S5, що має п'ять положень. У положенні 1 двигун М1 працює на головній характеристиці; переведення командоапарату S5 в положення 2 забезпечує обертання двигуна на допоміжній швидкості.

У положенні 3 обмотку збудження генератора LG1.2 відключено. У положеннях 4 і 5 двигун М1 обертається в протилежному напрямі (реверс) відповідно із швидкістю 0,5 wн та wн При номінальній швидкості обертання електродвигуна М1 в коло збудження генератора LG1.2 вводяться резистори R1 і R2 при допоміжній швидкості - R1, R2, R3. Пуск електродвигуна здійснюється з форсуванням збудження генератора шляхом закорочування на час перехідного процесу резисторів R2 і R3 контактами контактора К5. Виключення форсування виконується за допомогою реле напруги К6 і К7, підключених на шини генера-тора G1 і налаштованих на напругу, відповідну значенню вибраної швидкості двигуна. Зупинка електродвигуна відбувається при переміщенні командоапарату в положення 3, при цьому зменшення енергії магнітного поля збудження генера-тора відбувається в контурі "обмотка збудження LG1.2 - розрядний резистор R4".

Схема забезпечує захист електроприводу від:

- зниження струму збудження двигуна більше ніж допустимий за допомогою реле переривання поля К9;

- перевищення напруги генератора більше допустимого значення - реле К8;

- захист за максимальним струмом - реле К11;

- нульовий захист (від самозапуску після короткочасного зникнення напру-ги) - реле К1.

Всі реле


Интересная статья: Быстрое написание курсовой работы