- 1
- 2
- 3
- 4
- 5
- . . .
- последняя »
підприємства, що вкладена в його поточні активи [20].
Ряд економістів: С. Архієреєв, Т. Батракова, В. Бечко, І. Бланк трактують їх як «предмети праці», «матеріальні активи», «оборотні засоби», «гроші, що обертаються» [2; 3; 4; 5].
У відповідності до Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», оборотні активи – це гроші та їх еквіваленти, що не обмежені у використанні, а також інші активи, призначені для реалізації чи споживання протягом операційного циклу чи протягом дванадцяти місяців з дати балансу [23]. Відповідно, Методичні рекомендації щодо заповнення форм фінансової звітності деталізують склад оборотних активів підприємства [22].
На нашу думку, найбільш повним є визначення оборотних засобів як частини авансованої вартості у виробничих фондах і фондах обігу, що безперервно входить у процес виробництва протягом одного періоду як за вартістю, так і в натурі, повністю споживається і відновлюється на відповідному рівні, який необхідний для безперервного процесу виробництва та обертання [9].
Елементи оборотних засобів формують речовинну субстанцію виготовлюваної продукції (сировина, конструкційні матеріали), створюють матеріальні умови для здійснення технологічних процесів і роботи виробничого устаткування (паливо, енергія), збереження і транспортування сировини та готових виробів (різні матеріали – мастила, фарби тощо; тара).
Оборотні засоби є однією зі складових частин майна підприємств і знаходяться в постійному русі, здійснюючи відповідний кругообіг, переходячи з грошових засобів у виробничі запаси, з виробничих запасів у незавершене виробництво, з незавершеного виробництва у готову продукцію. Закінчивши один оборот, вони вступають у новий. Тим самим здійснюються, змінюючи форми руху, їх безперервний оборот. При цьому відбувається постійна і закономірна зміна форм авансованої вартості: з грошової вона переходить у товарну, потім у виробничу і знову в товарну і грошову.
Отже, в умовах товарно-грошових відносинах вартість оборотних засобів взагалі авансується, а не витрачається, адже вона, проходячи фази кругообігу, знову повертається до свого вихідного пункту.
У процесі діяльності підприємства окремі складові оборотних активів знаходяться на різних стадіях і в різних формах, тому склад оборотних активів можна представити у вигляді рисунку 1.1. Рисунок 1.1 – Склад оборотних засобів підприємства [17]
Широкого практичного застосування набула класифікація оборотних засобів за окремими їх видами. У найбільш узагальненому вигляді, оборотні засоби підприємства поділяються на такі види:
запаси товарно-матеріальних цінностей, пов’язаних із поточним обслуговуванням операційного процесу;дебіторська заборгованість усіх видів;грошові кошти – готівкові та на відповідних рахунках;інші види оборотних активів.
За рівнем ліквідності всі види оборотних засобів поділяються за критерієм швидкості перетворення їх у грошові кошти з метою забезпечення платоспроможності підприємства. За цією класифікаційною ознакою, яка, згідно з економічною теорією, є однією з базових у процесі управління оборотними засобами, в їх загальному складі виділяють:
цілком ліквідні засоби
- 1
- 2
- 3
- 4
- 5
- . . .
- последняя »
Похожие работы
Интересная статья: Быстрое написание курсовой работы