Читать курсовая по культурологии: "Культурні процеси напередодні і в добу козаччини" Страница 1

(Назад) (Cкачать работу)

КУРСОВА РОБОТА

на тему:

Культурні процеси напередодні і в добу козаччини

ЗМІСТ

Перші книгодрукарі слов'ян Іван Федоров — першодрукар України Характерні особливості архітектури XIV ст. Іконопис XIV—XV ст. Поділ України та розвиток культури. Братства і розвиток культури. Роль братських шкіл у становленні освіти. Полемічна література XVI ст. Боротьба українців проти асиміляторських заходів, за збереження національної культури Внесок Києво-Могилянської академії у розвиток освіти України . Особливості пісенно-поетичної творчості козацької добиПетро Конашевич-Сагайдачний — видатний діяч України Книги Лаврської друкарні Особливості реформаційного руху в Україні Передумови формування українського театру Особливості архітектури козацької доби Народні думи й пісні про визвольну війну Культурологічна та просвітницька діяльність Івана Мазепи . Перші шкільні підручники Колегії в Україні Список використаної літератури

Вступ

У середині XIV ст. розпочався наступ Литовської держави на Подніпров'я. Він полегшувався князівськими міжусобицями та занепадом Золотої Орди, яка розпалася на кілька улусів. У 1355—1356 pp. литовський князь Ольгерд завоював чернігівсько-сіверські землі, пізніше захопив Київщину та Поділля. Литовське князівство стало великою феодальною державою, більшість населення якої становило руське населення. Порівняно з литовцями Київська Русь мала розви-неніші виробничі відносини, сільське господарство, ремісництво, політичну систему. Широкі міжнародні зв'язки, високий рівень розвитку культури (писемність і літописання, бібліотеки і школи, монументальна культова архітектура, живопис і декоративно-прикладне мистецтво) сприяли прийняттю Литовською державою більш досконалої системи управління, принципів і норм культурного розвитку.

Литовці дотримувалися правила: "Ми старину не рушимо, а новини не вводимо". Місцеві руські феодали зберегли свої володіння, а руські землі — автономію. Русичі займали в державі рівнорядне становище з литовцями; основою литовського судочинства стала "Руська правда". Руська (українська) мова дістала статус державної, нею велась офіційна документація, урядування, складання грамот і законів, навчання у школах, відправлялася служба в церквах, нею говорили не лише народні маси, а й вища старшина і в королівському палаці.

У Литовському князівстві здобуває популярності православна віра, священикам надаються привілеї, а окремі члени литовської княжої сім'ї приймають православ'я (литовці переважно були язичниками) та по-ріднюються з українськими князями.

Культурні набутки Київської Русі дали поштовх становленню освітніх і культурних процесів у Литовському князівстві.

Перші книгодрукарі слов'ян

Перші книги слов'янського кириличного алфавіту було видано у Кракові близько 1491 р. Точно датовані дві з них — "Октоїх" та "Часослов", у кінці названий їх видавець — краківський міщанин Швайпольт Фіоль. У лютому 1491 р. він уклав договір з Рудольфом з Брауншвейга, колишнім студентом Краківського університету, де говориться, що Борсдорф виготовив для Ш. Фіоля "руський шрифт".

Оформлення всіх виданих Ш. Фіолем книг доволі скромне. В "Ос-новогласнику" вміщено досить традиційне розп'яття з двома

Похожие работы