Читать курсовая по всему другому: "Органи місцевого самоврядування" Страница 1

(Назад) (Cкачать работу)

РОЗДІЛ І. АВТОНОМІЇ ОРГАНІВ САМОВРЯДУВАННЯ

РОЗДІЛ ІІ. СИСТЕМА МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ

РОЗДІЛ ІІІ. КОМПЕТЕНЦІЯ ОРГАНІВ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ

СПИСОКВИКОРИСТАНОЇЛІТЕРАТУРИ

У більшості демократичних країн світу організацію влади на місцях, тобто управління місцевими справами, здійснюють:

- через відповідні місцеві органи виконавчої влади (дер­жавні адміністрації), які призначаються Президентом та ви­щими центральними органами виконавчої влади;

- через представницькі та виконавчі органи, які обира­ються населенням відповідних адміністративно-територіаль­них одиниць. Зокрема, представ­ницькі органи звичайно мають назву органів місцевого самоврядування або муніци­пального управління.

Державницька теорія виходить з того, що місцеве само­врядування є однією з форм (поряд з територіальною авто­номією) децентралізації державної влади на рівні територі­альних колективів, а правоздатність останніх на самостійне вирішення питань місцевого значення трактується її при­хильниками як така, що походить виключно від держави.

Місцеве державне управління — це владний вплив дер­жави на різноманітні суспільні процеси в межах адміністра­тивно-територіальних одиниць, який здійснюється державни­ми органами виконавчої влади та посадовими особами, що призначаються центральною владою і підзвітні їй.

Місцеве самоврядування — це право населення адмі­ністративно-територіальних одиниць безпосередньо або че­рез обрані ними органи місцевого самоврядування вирішува­ти в межах Конституції і законів значну частину державних і громадських справ.

Тема даної курсової роботи: “Органи місцевого самоврядування”. Актуальність даної теми випливає з того, що Україна, як і інші країни СНД, пройшла складний шлях переходу від "радянської" моделі місцевого самоврядування до створення власної законодавчої бази з цього питання.

Стаття 5 Конституції України стверджує, що влада в Ук­раїні здійснюється через органи державної влади та органи місцевого самоврядування, тобто вони визнаються рівно­правними.

Але у ст. 6 Конституції йдеться про дійсне здійснення державної влади органами України, а ст. 7 Основного Зако­ну лише визнає і гарантує існування місцевого самовряду­вання, що ставить владу і самоврядування у явно нерівне становище.

Конституція України присвячує місцевому самоврядуван­ню розділ XI (ст. 140-146). Згідно зі ст. 140 Конституції основним елементом місце­вого самоврядування в Україні є територіальна громада.

Слід зазначити, що Закон України "Про місцеве самовря­дування в Україні" від 21 травня 1997 р. у ст. 2 намагався скоригувати невдале визначення поняття місцевого самовря­дування, викладене у ст. 140 Конституції України, незважаючи на те, що це порушує Основний Закон.

"Місцеве самоврядування в Україні, — зазначається у цій статті, — це гарантоване державою право і реальна здат­ність (не місцевого самоврядування у цілому, як це зазнача­ється у Хартії), територіальної громади — жителів села чи добровільного об'єднання у сільську громаду жителів кіль­кох сіл, селища, міста — самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого

Похожие работы