Читать курсовая по педагогике: "ІМетодика проектування і виготовлення рушника у техніці вишивання хрестом" Страница 3

(Назад) (Cкачать работу)

У весільному обряді рушник залишається головним атрибутом і донині. Сьогодні спостерігаємо, як ця традиція відроджується не лише в селах, а й у містах.

Рушниками пов’язували старостів, якщо на заручинах доходили згоди. Батьки нареченої благословляли молодих іконами на спеціальних рушниках, а також зустрічали їх з церкви хлібом-сіллю на рушнику.

Під час вінчання рушником зв’язували руки молодим, бажали їм одностайності, взаєморозуміння, щасливого і довгого подружнього шляху.

На рушник ставали молоді під час вінчання.

Весільні обряди були дещо різними у найближчих селах проте рушник завжди залишався в центрі ритуалу.

Рушник займає особливе місце в житті людини. Адже, на рушник приймають новонародженого, й з рушниками людина закінчує своє життя, з ними її проводжали в останню путь, на довгих рушниках опускали домовину в могилу.

Існує багато й інших звичаїв й обрядів пов’язаних з рушниками.

Отже, обряди, пов’язані з рушниковим мистецтвом не відмирають, а активізуються, творчо переосмислюються і осучаснюються, проте сфера використання кращих образних символів народу розширюється. Вони мусять активніше включатися до навчальних планів і програм загальноосвітньої та вищої школи.

1.2. Характеристика матеріалів, що використовуються при виготовленні виробу.

Вишивці завжди надавали в народі особливого значення. Для цього виду декоративного мистецтва не потрібно складних пристосувань та умов. Це лише голка, нитка, полотно та вміння, перейняті від старших: дочці – від матері, внучці від бабці. Вишивають юні, середнього, старшого і навіть похилого віку довгими зимовими вечорами. Жінки – за тихою, щирою розумовою, дівчата під час вечорниць, під пісню і веселий жарт.

Для виготовлення виробу вибраного мною, мені потрібні такі матеріали:

голка для вишиття, з великим широким вушком; ножиці – маленькі з гострими кінцями; тканина полотняного переплетення розміром 3 м на 34 см; нитки муліне, червоного та чорного кольору; наперсток.

Виріб, який виготовляла я, це рушник, оздоблений трояндами і іншими квітами.

Адже квіти, де б вони не були зображені завжди навіюють на нас радість, любов, щось чисте й прекрасне.

З мого погляду поетичні образи вишивки, дуже тісно пов’язані з поетичним образом народної пісні. Бо те, що любе й миле народові, завжди знайде своє втілення в мистецтві.

Ну хто не знає, що в кожному українському обійсті має рости ружа й шавлія, любисток і м’ята, чорнобривці й нагідки.

Милують вони наше око, лікують наше тіло, а тому й просяться на біле поле рушника.

На даному виробі можна зробити різні варіанти змін. Замінити колір, квіти, кількість узорів, а також оздобити мережками.

Можливий варіант змін й у виготовленні країв рущника.

1.3. Обґрунтування техніки виконання виробу.

Виготовлений виріб оздоблений технікою виконання хрестиком.

З історії вишивки відомо, що шов “хрестик” поширився на Україні наприкінці ХІХ – на початку ХХст.

Характерно, що в кожній області були свої улюблені кольори. На Київщині вишивали червоним і чорним, на Полтавщині – білим, блакитним, кольором беж або використовували тонове

Похожие работы