Читать курсовая по геологии: "Геологічні умови Зовнішньої зони Передкарпатського прогину" Страница 1

(Назад) (Cкачать работу)

Вступ Дослідження еколого-геохімічних особливостей підземних вод дозволяє встановити умови формування артезіанського басейну, вертикальні та горизонтальні гідрогеохімічні зональності, кількісні та якісні характеристики підземних вод, а в промислово-господарському комплексі - шляхи їхнього використання.

Висока вартість глибокого розвідкового буріння на нафту і газ вимагає з максимальною раціональністю використовувати ті можливості, які дає буріння і опробовування глибоких свердловин. Однією з таких можливостей є вивчення розкритих свердловинами водоносних горизонтів і підземних вод, їх хімічного складу, у тому числі мікроелементів, які можуть стати об’єктами видобутку у близькій чи далекій перспективі. Такими елементами є літій, рубідій, цезій, стронцій, бром, йод і ін.

Завданням роботи полягало у вивченні еколого-геохімічних особливостей підземних вод Зовнішньої зони Передкарпатського прогину та їхній оцінці як промислової сировини для вилучення корисних компонентів. 1. Геологічні умови Зовнішньої зони Передкарпатського прогину В межах Передкарпатського прогину виділяють три зони: Бориславсько-Покутську (або Глибинних складок), Самбірську (Стебницький синклінорій) і Більче-Волицьку (Зовнішня зона) [1,2].

Зовнішня структурно-тектонічна зона - це автохтонна платформенна частина Передкарпатського прогину. Сучасні уявлення про її будову базуються на роботах В. І. Антипова, І. Б. Вишнякова, Н. Д. Єліна, В. Н. Утробіна, В. М. Щерби, О. С. Щерби та інших, на основі яких складено даний розділ.

В орографічному відношенні Зовнішня зона приурочена до північно-східної частини Передкарпатської височини і, частково, до височини Придністровського Поділля. Від давньої Східноєвропейської і молодої Західноєвропейської платформ на північному сході її відділяє система флексурно-розломних зон - у глибоких горизонтах розвинуті розломи, а у верхніх - флексури. Межа проходить через міста Немирів, Городок, Розвадів, Розділ, Ходорів, Івано-Франківськ, Тлумач, Заставну. Південно-західна границя по поверхні трасується по фронтальній лінії Самбірського покрову, а під насувом - уздовж Передкарпатського розлому [3].

Стратиграфія і літологія Зовнішньої зони відображена на схемі стратиграфії (рис. 1.). Неогеновий структурний поверх Зовнішньої Зони складений відкладами карпатію, бадену і нижнього сармату, під якими місцями зустрічаються фрагменти порід еоцену (15 м, Покутсько-Буковинське підняття) [4].

Відклади карпатського ярусу поширені локально, оскільки виповнюють нерівності ерозійного рельєфу. Вони складені кварцовими пісковиками, алевролітами і прошарками піскуватих глин. У верхах розрізу зустрічаються прихованокристалічні вапняки, а у підошві поширені конгломератоподібні породи з уламками вапняків і пісковиків.

Потужність відкладів не більше 100 м.

Нижньобаденські відклади представлені на більшій частині зони баранівськими шарами, товщиною 5-100 м мергелями і глинами, з проверстками пісковиків і туфітів; і залягаючими вище теригенними породами журівської світи.

Верхньобаденський ярус представлений двома формаціями: нижньою, соленосно-ангідритовою (тираська світа) і верхньою , піщано-глинистою морською сіробарвною. Останню складають: вербовецькі шари (глини, пісковики, туфи) косівська світа

Похожие работы