Читать курсовая по мировой экономике, международным экономическим отношениям: ""Велика вісімка" як суб’єкт міжнародних відносин" Страница 3

назад (Назад)скачать (Cкачать работу)

Функция "чтения" служит для ознакомления с работой. Разметка, таблицы и картинки документа могут отображаться неверно или не в полном объёме!

Каллагена, в Гваделупі в 1979 році. Ця зустріч була настільки вдалою, що ці чотири учасника вирішили обговорювати стратегічні питання в обмеженому складі, але нововведення не відбулося через протест інших учасників «Групи семи». Цей саміт зумів погодити Італію, Канаду та Японію у питанні надання чисто економічним зустрічам політичного характеру, що тим самим унеможливило розглядання вибраних питань в неповному складі Сімки.

Починаючи з вісімдесятих років політичні питання стають звичними для обговорення на зустрічах. На саміті в Оттаві (Канада) 21 липня 1981 року було розглянуто підсумок політичних питань, де було відмічено проблеми Близького Сходу, особливо Лівану. Починаючи саме з цієї зустрічі незмінною темою дискусій стала проблема відносин по лінії Захід - Схід.

Переломним моментом діяльності G7 стала перша воєнно-політична декларація даного форуму - «Декларація з питань безпеки», що була прийнята у 1983 році на саміті у Вільямсбурзі, штат Вірджинія, США. У якій вони заявили: «The security of our countries is indivisible and must be approached on a global basis» («Безпека наших країн неподільна і повинна вирішуватися на глобальній основі»). Ці слова виразили ставлення країн-учасниць до безпеки та показали їх загальне згрупування.

На зустрічі у 1989 році в Парижі «Велика сімка» висловила своє негативне ставлення до КНР через репресії всередині країни та події на площі Тяньаньмень, коли армійські підрозділи розігнали демонстрацію студентів, в результаті чого загинули сотні протестувальників. Ці події привели до вживання відповідних заходів, для того щоб висловити глибоке почуття осуду, перервати двосторонні міністерські зв’язки і зв’язки на найвищому рівні, а також призупинити торгівлю зброї Китаю. Крім того, кожен з членів «Сімки» погодився, що, враховуючи поточну економічну невизначеність, треба відкласти розгляд нових кредитів Світового банку.

Закінчення «холодної війни», зростання ролі глобальних проблем та проблеми вирішення конфліктів спричинили зміну та розширення кількості та різноманітності питань для дискусій на зустрічах.

Дев’яності роки стали роками поступової інтеграції Росії до країн «Великої сімки». Перші контакти з Росією відбулися ще за часів СРСР. 17 липня 1991 року відбулась перша зустріч представників «Сімки» і Президента СРСР Михайла Горбачова. З тих пір Росія була присутньою на усіх зустрічах клубу. З 1994 року зустрічі проходили за принципом «7+1», адже саме після саміту в Неаполі Росія брала участь у кожному форумі G7, «Група» навіть була названа «П8» чи «Політичною вісімкою».

У квітні 1996 року відбувся саміт «Великої сімки + 1» з питань ядерної безпеки з повноправною участю Росії. Важливим етапом у трансформації статусу Росії від «гостьового» до статусу повноправного учасника «Політичної вісімки» стало підписання в рамках саміту з ядерної безпеки Московської Декларації про ядерну безпеку

року в Бермінгемі (Англія) «Велика сімка» офіційно стала «Великою вісімкою», надавши Російській Федерації формальне право на повноправну участь у цьому клубі великих держав.

Та, не дивлячись на прийняття Російської Федерації до ряду країн - членів форуму, експерти-міжнародники вважають, що хоч геополітичне становище Росії сьогодні є на високому рівні, та економічні можливості не досягають рівня інших країн


Интересная статья: Основы написания курсовой работы