Читать курсовая по менеджменту: "Використання мотивації у практичному менеджменті" Страница 3

(Назад) (Cкачать работу)

а) стимулювання, тобто спонукування робітників до активної діяльності за допомогою зовнішніх чинників (матеріального і морального стимулювання);

б) власне мотивування, тобто створення у робітників внутрішнього спонукування до праці. Головними тут є зацікавленість у праці, потреба в трудовій активності і задоволеність від її.

Це свідчить про те, що поведінка людини завжди мотивована. Він може трудитися ретельно, із наснагою й ентузіазмом, а може й ухилятися від роботи. Поведінка особистості може мати і будь-які інші прояви. Завжди варто шукати мотив поведінки людини.

Мотивація - це процес спонукування себе й інших до діяльності для досягнення особистих цілей і цілей організації.

Традиційний підхід до мотивації грунтується на вірі в те, що співробітники - це усього лише ресурси, активи, що повинні ефективно працювати. Але після промислової революції наше товариство ставало усе більш складним. Технічний прогрес радикально змінив відношення людей до праці і повсякденного їхнього існування. У результаті менеджер щодня зштовхується з тим, як мотивувати діяльність співробітників, тобто як направити їхню енергію на виконання визначеної роботи.

Особисте задоволення від добре виконаної роботи і гордість за плоди своєї праці прищепили робітникам почуття цілі. Це не менше важливо, чим гроші (із погляду мотивації праці). Менеджерів завжди цікавило, у яких умовах людина мотивована до роботи з чужого завдання. Цей інтерес зростав у міру розширення особистих свобод підпорядкованого і його перетворення в часткового сопідприємника. Чим свободніше стає людина, тим важливіше для нього усвідомлення того, що їм рухає, і що змушує приносити більше користі.

Людина, що одержала в процесі навчання, підвищення кваліфікації і накопичення виробничого досвіду знання і навички, хоче застосувати своє уміння в праці. І чим більше йому це вдасться, тим більша ступінь його задоволеності, а відповідно і ступінь виразності мотивів. У такому випадку співробітник вважає цілі організації своїми цілями.

Прагнення людини реалізувати себе у своїй справі безперечно: так уже він улаштований. Там, де управління й організація праці надають співробітникам таку можливість, їхня праця буде високоефективна, а мотиви до праці - високими. Отже, мотивувати співробітників - це, виходить, торкнутися їхніх важливих інтересів, дати їм шанс реалізувати себе в процесі трудової діяльності.

Різноманітні теорії психологічного й організаційно-економічного напрямку у вивченні мотивації можна розділити на дві групи:

змістовні теорії мотивації, що засновуються на ідентифікації внутрішніх спонукувань особистості (потреб), що змушують людей діяти так, а не інакше (теорії А.Маслоу, Ф.Герцберга й ін.);

процесуальні теорії мотивації - це більш сучасні теорії, що базуються в першу чергу на визначенні того, як поводяться люди з урахуванням виховання і пізнання (теорія чекання, теорія справедливості і модель мотивації Портеру - Лоулера).

Названі теорії хоча і розходяться по ряді питань, але не є взаємовиключними. Оскільки структура потреб людини визначається його місцем в

Похожие работы