Читать курсовая по экологии: "Вплив природних катастроф" Страница 3

(Назад) (Cкачать работу)

На 2 етапі (ближніх наслідків, з травня по жовтень 1986 р.) під гострими стресогенними факторами, які визначали екстремальні ситуації, були невизначеність побуту, працевлаштування, втрата дому, майна, зміни життєвого стереотипу.

Третій етап ( період віддалених наслідків, який почався з жовтня 1986 р.) характеризувався появою побоювання можливості розвитку наслідків променевого впливу труднощами адаптації і швидше умовами життя і праці, неоднаковістю наданих соціальних пільг.

В перший період екстремальний вплив зачіпав вітальні основи, в якості відповіді формувалися відносно однотипні реакції, які визначалися тривогою й страхом різного ступеня вираженості. На відміну від першого, в другому періоді при формуванні психічної дезадаптації значно більше значення мали преморбідні особливості особистості. Суттєвим механізмом психічної адаптації і дезадаптації була невизначеність ситуації в часі при розумінні обов'язкового її завершення, гарантованого державою. В третьому періоді найбільш інтенсивними було і психогенний вплив фактору загрози здоров'ю. Збережені довший час негативні фактори ніби входять в структуру існування людей, у зв'язку з чим у них появляється можливість помітної переробки ситуації, власних переживань і відчуттів.

Відносно повільний розвиток естремальної поставарійної ситуації призвів до виникнення психотичних психічних порушень, облігатним прикладом яких були аффект тривоги, який складав основу для подальшого розвитку невротичних розладів і особистісних декомпенсацій. Психологічні і пихосоціальні скрінніг-дослідження контингентів потерпілих на різних етапах виявили універсальну реакцію у вигляді підвищеної тривожності як стійкої риси особистості, характерної для стану хронічного комбінованого стресу з усіма трьома його компонентами: психосоматичним, аффектно-вольовим, поведінковим [15, 26, 107, 104, 123]. Клінічно-інструментальні, лабораторні дослідження цих контингентів свідчили про типові ознаки хронічного стресу.[124].

Аварія на ЧАЕС була великою радіаційною катастрофою. Радіаційний фактор, який є основним стресором з потужним поетапним потенціалом, реалізувався в декількох напрямках: як біогенний і психогенний [29, 100, 106, 136].

Реалізація біогенного потенціалу радіаційного фактору на рівні цілісного організму супроводжувалось, основним чином, нейровегетативними розладами функціональними змінами діяльності основних фізіологічних систем [20, 27].

У дорослих і дітей, евакуйованих з 30-ти км зони і тих, які проживають на забруднених територіях, ознаки астенізації нервової системи, поряд з порушенням вегетативної регуляції, реєструвались значно частіше, ніж в контрольних групах [41, 63, 75, 76, 77, 87, 91, 104]. Як ефект "малих доз" з опромінених без ознак гострої променевої хвороби оцінювались не лише астеноневротичні, але мнестичні порушення, різна соматична патологія [78, 95, 129, 130].

Описуючи вплив малих доз на здоров'я людини, були спроби трактувати вегето-судинну дистонію, нейроциркуляторну дистонію, астено-вегетативні стани як "неспецифічній радіаційний синдром" (64). Аналіз даних клінічного динамічного спостереження за учасниками ліквідації наслідків (ЛПА) дозволив зафіксувати трансформацію нейрофункціональних порушень (вегетативної

Похожие работы