Читать курсовая по экологии: "Вплив природних катастроф" Страница 25

(Назад) (Cкачать работу)

Психоемоційне та фізичне перенапруження, зміна сталого життєвого стереотипу та побоювання наслідків радіаційного опромінення є чинниками ризику різних патологічних змін (О.Г.Антонова-Гурченко, А.І.Нягу).

В результаті досліджень, проведених в Інституті експериментальної радіології НЦРМ в діапазоні доз до 1 Гр встановлено, що крім змін у кров'яній системі, спостерігається зниження реакції показників працездатності (загальний об'єм роботи, максимальна сила, продовженість праці), пригнічення біоелектричної та скорочувальної активності нервово-м'язевого апарату.

Багато авторів вказує на небезпеку і недопустимість проживання дітей на забрудненій радіонуклідами зоні. [13, ст. 48]

У незадовільних соціально-екологічних умовах шляхи подолання негативних наслідків є: поглиблення освіченості батьків у питаннях впливу радіаційного забруднення на дитячий організм, якісна виховна робота дитячого садка та школи, психологічна допомога, позитивні міжособові стосунки можуть компенсувати вади розвитку дітей.

Відповідно до завдань збереження психічного здоров'я, та психологічної корекції психічного розвитку дітей, що мешкають у зоні посиленого радіаційного контролю, нами визначені концептуальні підходи та розробляються програми психолого-педагогічної допомоги дітям, які постраждали внаслідок катастрофи на Чорнобильській АЕС.ІІІ.

3.1.

В результаті проведеного дослідження виявлено, що відносно високий загальний інтелектуальний показник породжує низьку розумову працездатність (r = - 0,60) в дітей шестирічного віку та низький рівень стійкості та переключення уваги в 7-річних (r = - 0,67) та 10 років (r = - 0,55). Схожа ситуація також простежується і в підлітковому віці, зокрема в 13 років, коли високий інтелектуальний показник не сприяє високому рівню розумової працездатності.

Виявлені психологами типові порушення вищих нервових функцій - уваги, пам'яті та ін. у потерпілих від чонобильської катастрофи, які спочатку намагалися пояснити впливом стресу, не віднолюються до нормативного рівня навіть через декілька років після аварії.

Проблема співвідношення морфологічних та функціональних порушень психічної діяльності залишається дискусійною і потребує подальшого вивчення. Дослідження "чорнобильських" дітей (які зазнали іонізуючого опромінення "іn virto"), проведене під керівництвом Є.І.Степанової (332) показало, що їхній фізичний розвиток відповідає нормі, а психічний у 50% випадках відхиляється від неї і може оцінюватися як "дезонтогенитична форма межової інтелектуальної недостатності".

Слід врахувати, що як в молодшому шкільному віці, так і в підлітковому простежується ситуація, при якій високий інтелектуальний показник сприяє низькому емоційному напруженню (r = -0,53; r = -0,58). Таким чином, школярі з більш високим рівнем інтелектуального розвитку характеризуються більш високим рівнем емоційної стабільності, що можна розглядати як ознаку особистісної адаптації до несприятливих екологічних умов. Однак школярі з низьким інтелектуальним розвитком, навпаки, проявляють високий рівень емоційного напруження.

В той же час існування іншого кореляційного взаємозв'язку свідчить, що в молодшому шкільному віці, де високий рівень емоційного напруження тягне за собою зниження самооцінки (r = -0,51).

Похожие работы