Читать контрольная по мировой экономике, международным экономическим отношениям: "Форми, суб'єкти та функції інституцій транскордонного співробітництва в умовах інтеграційних процесів" Страница 2

(Назад) (Cкачать работу)

окремих сферах;

• шляхом встановлення та розвитку взаємовигідних контактів між суб’єктами транскордонного співробітництва.

Суб’єкти транскордонного співробітництва України, відповідно до законодавства, можуть обирати інші форми транскордонного співробітництва. Комплекс науково обґрунтованих рекомендацій щодо впровадження нових форм транскордонного співробітництва передбачає формування відповідного середовища, зокрема правового, для розвитку нових форм транскордонного співробітництва: транскордонні кластери, європейські угрупування територіального співробітництва, транскордонне партнерство та прикордонні торговельні комплекси в умовах формалізації прикордонної торгівлі.

Нагадаємо, що транскордонне співробітництво - це специфічна сфера зовнішньоекономічної, політичної, екологічної, культурно-освітньої та інших видів міжнародної діяльності, що здійснюється на регіональному рівні, і яка, охоплюючи усі загальні форми, відрізняється необхідністю та можливостями більш активного їх використання, а також низкою особливостей,а саме - наявністю кордону і необхідністю його облаштування, спільним використанням природних ресурсів і, відповідно, спільним вирішенням проблем екологічної безпеки, більш широким взаємним спілкуванням населення сусідніх держав та особистими зв’язками людей, значно вищим навантаженням на інфраструктуру (дороги, зв’язок, сферу обслуговування, придорожня інфраструктура).

Основними закономірностями формування та розвитку транскордонного регіону, які доцільно враховувати при виборі організаційних форм транскордонного співробітництва, є наступні.

. Враховуючи той факт, що транскордонний регіон є територіальною системою, яка складається з підсистем, що належать різним суспільно-господарським просторам, спосіб організації його структури є комбінацією способів, на яких організовані структури складових підсистем.

. Структура транскордонного регіону має поліцентричний характер і організована навколо такої кількості домінантних осередків мережі поселень (центрів), скільки різних територіальних підсистем входить в склад транскордонного регіону.

. Кожна з тих підсистем має іншу ступінь відкритості щодо свогосуспільно-економічного простору, а також щодо останніх підсистем. Структура системи різною мірою віддалена від стану рівноваги (недостатня чи мінімальна чутливість системи на зміну структури) і реагує з різним запізненням на всякі зміни. Так як відкритість має межі, різною є й відкритість до конкретних підсистем регіональної системи щодо переміщення людей, благ,інформації, знань та енергії.

. Перехід до іншого стану структури є можливим завдяки нелінійній природі зв’язків і залежностей у регіональній системі, з урахуванням існуючої різниці в межах окремих підсистем.

. Зв’язки та залежності системи мають, значною мірою, причинно зворотній характер. Це сприяє, з однієї сторони, зміцненню змін, що з’явилися в процесі функціонування системи, завдяки чому є можливим досягнення різних станів. З іншої сторони, зворотній вплив виконує роль механізму самоконтролю, що не дозволяє такий перебіг змін структури, які могли б загрожувати її існуванню. Так само різним може бути характер зворотних впливів

Похожие работы