Читать контрольная по эктеории: "Еволюція економічної науки" Страница 2

(Назад) (Cкачать работу)

Першою теоретичною школою став меркантилізм (від італійського “мерканте” - купець). Представники цієї школи відображали інтереси торгової буржуазії, Субстанцію (зміст) багатства суспільства та особистості вбачали у грошах, а гроші зводили до золота. Шляхи збільшення грошового багатства меркантилісти вбачали в торгівлі, в системі грошового, а пізніше торговельного балансу. Такі уявлення не були випадковими, вони відповідали періоду первісного нагромадження капіталу в першу чергу через міжнародну торгівлю. Це було характерно для ранніх меркантилістів, а вже більш пізніше під багатством меркантилісти розуміли надлишок продуктів, що обмінюються на зовнішньому ринку на гроші. При цьому просліджуються спільні риси раннього і пізнього меркантилізму, які полягали в наступному: основна сфера дослідження - торгівля, обіг; основною формою існування багатства вважається золото і срібло; конкуренція вважається шкідливою; необхідне втручання держави в економічне життя, зокрема проведення політики протекціонізму: захисту вітчизняного ринку і вітчизняних купців; приділяється певна увага ремісництву.

Найбільш прогресивними дослідниками зі школи меркантилізму були такі вчені як Антуан де Монкретьєн, Томас Манн, Д. Юм.

Вагомий внесок у розвиток економічної теорії зробила школа трудової вартості, яка зайнялася дослідженням виробничої сфери. Переваги цієї школи полягали в рішучому поверненні до якісно нового мислення в порівнянні з меркантилістами, які досліджували лише сферу обігу.

Першими в цьому напрямку були вчені школи фізіократів (“фізіократія” в перекладі з грецької мови - “влада природи”). Економічні погляди та концептуальні підходи цієї групи вчених кардинально відрізнялися від свої попередників, оскільки вони вперше перенесли дослідження зі сфери обігу безпосередньо в сферу виробництва. Безумовно, перші кроки в запровадженні концептуально нового бачення економіки вимагали прояву обмеженості в запровадженні нового, оскільки в якості джерела багатства вбачали виключно працю в галузях сільськогосподарського виробництві. Представники цієї школи вважали, що багатство виникає природнім шляхом у формі дарів природи, завдяки плодючості землі, що тільки при виробництві сільськогосподарської продукції виникає додатковий продукт або чистий дохід. В своїй теорії виходили з того, що промисловість, транспорт, торгівля - це сфери, які не створюють продукту, а праця людей у цих сферах лише покриває витрати на їхнє існування і не є прибуткова для суспільства. В значній мірі односторонність таких поглядів вчених пояснювалася тим, що фізіократи вели дослідження в період досить стійкого розвитку феодальних відносин (ХУІІІ ст.). Отже, основні ідеї, що об'єднували школу фізіократів - це держава не повинна втручатися в економіку; продуктивною є тільки сільськогосподарська праця; необхідність введення єдиного земельного податку. Найбільш прогресивними дослідниками зі школи фізіократів були такі вчені як Ф.Кене, А.Тюрго, В.Мірабо, Д.Норе.

В подальшому розвитку економічної науки важливе місця посідає економічне вчення представників школи англійської класичної політичної економії, яка виникла і розпочала дослідження в епоху зародження і розвитку

Похожие работы