(Назад)
(Cкачать работу)відповідності з діючими нормативними актами трудовий колектив малого підприємства самостійно визначає у колективному договорі форми і систему оплати праці своїх працівників, керуючись діючими тарифними ставками і посадовими окладами, іншими умовами оплати праці, без обмеження розміру виплат кожному окремому працівникові.
З сум нарахованої заробітної плати працівників МП, осіб, що працюють на підприємстві за трудовими угодами, за сумісництвом, виконують разові роботи, здійснюють різноманітні утримання. Вони поділяються на обов'язкові утримання і добровільні.
Обов'язкові утримання із заробітної плати робітника включають:
- Податок з доходів фізичних осіб
- Збір на обов'язкове державне пенсійне страхування
- Збір на обов'язкове соціальне страхування в разі втрати працездатності
- Збір на обов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття.
Роботодавець (платник єдиного податку), відповідно до пункту 5 статті 8 Закону «Про ЄСВ» від 08.07.2010 №2464-VI, нараховує на заробітну плату суму єдиного соціального внеску в розмірі від 36,76% до 49,7% (в залежності від класу професійного ризику виробництва). Цю суму він сплачує за свій рахунок.
Працівник із своєї заробітної плати сплачує 3,6% єдиного соціального внеску (пункт 7 статті 8 Закону «Про ЄСВ») та 15% податку на доходи фізичних осіб (пункт 164.2.1 та 167.1 ПКУ). Ці суми роботодавець перераховує до державного бюджету самостійно, але за рахунок найманого працівника. Так платник єдиного податку виконує функцію податкового агента з податку на доходи фізичних осіб та виконує вимоги пункту 9 статті 9 Закону «Про ЄСВ» щодо сплати єдиного соціального внеску за найманого працівника.
Згідно п.2. ст.176 ПКУ, особи, які мають статус податкових агентів, окрім своєчасного та повного нарахування, утримання та сплати (перерахування) до бюджету податку з доходів, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок, зобов’язані:
- подавати у строки, встановлені ПКУ для податкового кварталу, якщо інше не визначено нормами цього ПКУ, податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку за ф. 1-ДФ, а також суми утриманого з них податку до органу Державної податкової служби за місцем свого розташування. Такий розрахунок подається незалежно від того, виплачує чи ні доходи платникам податку зазначена особа протягом звітного періоду.
- подавати до органу Державної податкової служби за місцем його реєстрації податкову декларацію з податку на доходи фізичних осіб за базовий податковий період, що дорівнює календарному місяцю, за формою, встановленою центральним податковим органом, про загальні суми доходів, що нараховані (виплачені, надані) на користь платників податку, і загальні суми податку на доходи фізичних осіб, що утримані з цих доходів, а також обсяги перерахованого податку до бюджету. Форма Декларації затверджена наказом ДПА України від 31.01.2011 року №58, що зареєстрований в Міністерстві юстиції від 09.02.2011 року № 165/11903, а питання заповнення та подання податковими агентами такої декларації викладені у листі Державної податкової адміністрації України від 17.02.11 № 4485/7/17-0217. Така декларація подається незалежно від того, виплачує чи ні доходи платникам податку податковий
Похожие работы
Интересная статья: Быстрое написание курсовой работы