Читать контрольная по военной кафедре: "Прогнозування масштабів зараження отруйними і радіоактивними речовинами. Прогнозування та оцінка пожежної обстановки" Страница 1

назад (Назад)скачать (Cкачать работу)

Функция "чтения" служит для ознакомления с работой. Разметка, таблицы и картинки документа могут отображаться неверно или не в полном объёме!

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту україни

Черкаський державний технологічний університет

Кафедра безпеки життєдіяльності КОНТРОЛЬНА РОБОТА

з курсу: «Цивільний захист» Виконав: студент 6 курсу

групи ЗУП 023 Рева С.А.

Перевірив: ст. викладач

Кожем'якін О.С. Черкаси 2013

Розрахункове завдання 1 Прогнозування масштабів зараження сильнодіючими отруйними речовинами (СДОР) при аваріях на хімічно небезпечних об’єктах . На м’ясокомбінаті 3 в м. Велич сталася аварія, в результаті якої стався витік 300 т соляноі кислоти. Кількість робітників заводу - 270 чол. Забезпеченість робітників протигазами - 70%. Метеоумови: конвекція, швидкість вітру - 1 м/с, напрямок вітру - Пд, t - (200С). Оцінити хімічну обстановку, яка може скластися внаслідок аварії на 3 год. після аварії. Запровадити заходи з організації сповіщення і евакуації населення прилеглих районів, надання першої медичної допомоги.

.1 Визначимо еквівалентну кількість речовини в первинній хмарі : (т)

де К1 - коефіцієнт, який залежить від умов зберігання СДОР (0).

К3- коефіцієнт, який дорівнює відношенню порогової токсодози хлору до порогової дози інших СДОР (0,3).

К5- коефіцієнт, який враховує ступінь вертикальної стійкості повітря (інверсія - 1, ізотермія - 0,23, конвекція - 0,08).

К7- коефіцієнт, який враховує вплив температури повітря (1).

Q0- кількість викинутого (розлитого) СДОР, т.=0 (т)

1.2 Визначимо еквівалентну кількість речовини у вторинній хмарі:, (т)

де К2 - коефіцієнт, який залежить від фізико-хімічних властивостей СДОР (0.021);4 - коефіцієнт, який враховує швидкість повітря (1);6 - коефіцієнт, який залежить від часу N, що минув від початку аварії (в умовах задачі);6 = N0.8 при NT, де T- тривалість випаровування речовини, год.;- густина СДОР, т/м3 (1.198);- товщина шару СДОР, м.

- що вільно розлилася на підстилаючий поверхні приймається

h=0,05 м;= 0,342468 (т) Визначимо тривалість дії СДОР (час випаровування з площі розливу), год.

=2,78(год.)

.3 Визначимо глибину зони зараження первинною Г1 (вторинною - Г2) хмарою, в залежності від еквівалентної кількості речовини і швидкості повітря. По табл.2 визначимо глибину зони можливого зараження СДОР Г1 для Q1 та Г2 для Q2. Якщо значення Q1 і Q2 не співпадають зі значенням в таблиці 2, то глибини Г1 та Г2 визначаємо інтерполіруванням за формулою:

де Qм - менше, а Qб - більше граничне значення проміжку, в якому знаходиться значення Q1 або Q2, Гм - менше, а Гб - більше значення глибини зони можливого зараження СДОР, які відповідають граничним значенням проміжку Qб - Qм для конкретної швидкості вітру.=0(км)

=2,4077847(км)

1.4 Визначимо повну глибину зони зараження Г`п (км):, км

де Г1(2) - найбільший із розмірів Г1 і Г2

Г2(1) - найменший із розмірів Г1 і Г2

Отримане значення Г`п порівняемо з максимально можливим значенням глибини перенесення повітряних мас, яка визначається за формулою:

, км, де N - час від початку аварії, год.;- швидкість переносу попереднього фронту зараженого повітря, км/год. (табл.4).

За кінцеву величину Гп приймаємо менше значення або Г¢п або Г΄΄п. В нашому випадку це Г¢п =2.4077847 (км)

1.5 Визначимо площу зони можливого зараження первинною (вторинною) хмарою: км2,

де f - кутові розміри зони можливого зараження, град.

- при швидкості вітру по


Интересная статья: Основы написания курсовой работы