Читать другое по эктеории: "Глобалізація світової економіки" Страница 3

(Назад) (Cкачать работу)

взаємозалежність суб'єктів міжнародної економіки. Вона веде до формування нової відносно цілісної економічної системи - глобальної економіки, яка диктує нові «правила гри» національним господарствам. В єдиному економічному просторі, де дії одного з суб'єктів міжнародної економіки неминуче впливають на стан всіх інших, набувають глобального характеру, на перший план виходять планетарні пріоритети і проблеми, вирішення яких потребує участі всіх країн, створення відповідної наднаціональної інституційної та соціально-економічної інфраструктури. Соціально-економічна глобалізація стала наслідком двох основних процесів - поглиблення інтернаціоналізації економічного розвитку та прискорення науково-технічного прогресу. Деталізація їх впливу дозволяє виділити декілька груп чинників глобалізації [11].

Створюючи міжнародні наднаціональні органи, які покликані регулювати світовий ринок, держави делегують їм частину своїх повноважень, переслідуючи мету забезпечити стабільність міжнародної економічної системи і захистити слабких від сильних. Слід мати на увазі, що на практиці міжнародні економічні організації відіграють неоднозначну роль. З одного боку, відбувається згладжування конфліктів і стабілізація міжнародної економічної системи, з іншого - міжнародні організації використовуються провідними країнами для чинення тиску на слабших партнерів. З'являється грунт для нових міжнародних конфліктів. Мова не йде про те, щоб такі організації ліквідувати. Цілком очевидно, що передбачається істотна реорганізація регулюючих структур або створення нових, альтернативних органів, відповідних нинішньому рівню глобалізації. Це означає, що національним державам доведеться погодитися на передачу частини своїх регулюючих функцій наднаціональним глобальним інститутам [17, с. 22].

Делегування повноважень, створення нових наддержавних структур дають підставу деяким вченим стверджувати, що відбувається послаблення ролі держави і навіть її відмирання. Однак на сьогоднішній день всією повнотою влади володіють тільки держави. Передача частини суверенітету міжнародним наднаціональним органам нічого суттєво не змінює, бо, як зазначають дослідники, «делеговані повноваження можуть бути відкликані, а об'єднаний суверенітет може бути не слабкішим, а сильнішим за розрізненні національні» [18 с. 14].

Разом з тим, певні зміни відбуваються у функціонуванні державних структур на національному рівні під впливом глобалізації й супутніх їй процесів демократизації суспільного життя. Насамперед ускладнилося виявлення загальнонаціонального інтересу та його захист на міжнародному рівні. При виробленні загальнонаціонального курсу уряду доводиться враховувати інтереси різних груп населення, іноді взаємносуперечливих. Мова йде про суб'єктів різних форм власності та сфер діяльності: про виробників і споживачів, експортераів й імпортерів, державних посадових осіб, чиновників, «бюджетників» тощо.

Інтереси, які відстоює конкретний уряд в певний момент часу, далеко не завжди є загальнонаціональними. Кожен господарюючий суб'єкт може стверджувати, що саме його позиція відображає загальні, загальнонаціональні пріоритети. Насправді ж визначити, інтереси яких груп і якою мірою відповідають інтересам країни, важко. Це має відношення