Читать диплом по технологии машиностроения: "Проектування дільниці цеху механічної обробки для виготовлення деталі «Корпус шассі»" Страница 15

(Назад) (Cкачать работу)

Такий зазор, як випадкову величину, можна оцінити виразом

, (2.3)

де

с – допуск на виготовлення свердла (с приймаємо рівне 0,007 мм);

в – величина поля допуску на виготовлення отвору в кондукторній втулці (в приймаємо рівне 0,005 мм);

Sг – величина гарантованого зазору між свердлом і отвором кондукторної втулки для вільного обертання свердла без затирання (Sг приймаємо рівне 0,02 мм) [1].

Як показує практика, величина дійсної похибки одержуваного отвору перевищує в більшості випадків розрахункову. Це пояснюється наявністю пружних і пластичних деформацій в зоні обробки, динамічного впливу свердла на отвір, що приводить до розбивки останнього. Основні фактори, що впливають на величину розбивки отвору, це властивості матеріалу деталі і швидкість обробки (число оборотів свердла). Дійсну похибку обробки отвору можна визначити по формулі 2,4.

о=Км*Кд*S, (2.4)

де

Км – коефіцієнт обліку властивостей оброблюваного матеріалу заготівки, що враховує його міцність, оброблюваність (для кольорових сплавів Км=1,1);

Кд – коефіцієнт обліку динамічних факторів, що обумовлюються швидкістю різання. Чим вона більше, тим значніше вібрація і більше розбивка отвору (Кд приймаємо рівним 0,5).

о=1,10,50,0286=0,0157 (мм)

За умовою забезпечення необхідної точності обробки дана похибка повинна бути менше допуску на виготовлення отвору, тобто о

Похожие работы