- 1
- 2
- 3
- . . .
- последняя »
1. Предмет мовознавства. Зміст і основні завдання загального мовознавства Мова - один із найвизначніших божественно-людських витворів, універсальне надбання людства й універсальна реальність суспільного існування. Це, за висловом німецького філософа Мартіна Гайдетера, оселя людського духа. І не дивно, що люди ще в давні часи зацікавились мовою і створили про неї науку - мовознавство.
Мовознавство, або лінгвістика, - наука про природну людську мову загалом і про всі мови світу як її індивідуальних представників.
Отже, предметом мовознавства є мова як притаманний тільки людині засіб спілкування й окремі конкретні мови в їх реальному функціонуванні, у статиці й динаміці, в їх теперішньому й минулому, в усіх їх взаємозв'язках та взаємодії з іншими соціальними феноменами (суспільством, свідомістю, культурою тощо). Проблеми сутності мови, її функцій, структури і розвитку є дуже важливими, оскільки мова є необхідною умовою мислення, існування й поступу суспільства. Через пізнання мови пролягає шлях до пізнання людини.
Мовознавство - одна з найдавніших і най розгалуженіших наук. Усі мовознавчі дослідження розподіляють між двома підрозділами цієї науки - конкретним (частковим) і загальним мовознавством. Конкретне мовознавство вивчає окремі мови (україністика, полоністика, богемістика, русистика) або групи споріднених мов (славістика, германістика, романістика тощо). Загальне мовознавство вивчає загальні особливості мови як людського засобу спілкування, а також структуру й закономірності функціонування всіх мов світу.
Традиційно курс загального мовознавства охоплює історію мовознавства, теорію мови і методологію мовознавства (під останньою розуміють науку про методи лінгвістичного аналізу). Уведення історії мовознавства до структури курсу загального мовознавства зумовлене тим, що історія мовознавства - це нагромадження знань про мову, розвиток внутрішньої логіки науки, поглиблення лінгвістичної теорії і вдосконалення методології мовознавства. Мовознавство розвивається спіралеподібно, спираючись на знання, здобуті людством на всіх попередніх етапах його розвитку.
Курс загального мовознавства має підсумковий характер. Він узагальнює дані попередньо вивчених лінгвістичних дисциплін і дає їм теоретичне обґрунтування. Головне завдання курсу загального мовознавства - розширення загальнолінгвістичної підготовки словесника, а також поглиблене вивчення проблем, які не могли бути висвітлені в попередніх курсах, ознайомлення з основними напрямами, ідеями і проблемами сучасного мовознавства, озброєння майбутнього спеціаліста методами наукового дослідження мови. Іншими словами, мета курсу загального мовознавства - поглиблення теоретичного і професійного рівня як майбутнього дослідника мови, так і майбутнього вчителя.
Серед основних питань, які ставить і розв'язує загальне мовознавство, - питання про природу і сутність мови, її структуру, функціонування та розвиток, її зв'язок з позамовними явищами, а також про методи дослідження мови та межі їх найдоцільнішого і найефективнішого застосування. 2. Місце мовознавства в системі наук Усі науки поділяють на природничі, предметом вивчення яких є природа (фізика, хімія, географія, геологія, біологія, астрономія тощо), і соціальні
- 1
- 2
- 3
- . . .
- последняя »
Похожие работы
Тема: Різні аспекти мовознавства XVIII століття. Виникнення порівняльного історичного мовознавства |
Предмет/Тип: Лингвистика, филология, языкознание (Реферат) |
Тема: Предмет, завдання, місце і значення науки про мову. Галузі мовознавства. Наукове і практичне зна |
Предмет/Тип: Психология (Реферат) |
Тема: Течії сучасного мовознавства |
Предмет/Тип: Английский (Реферат) |
Тема: Історія Словянського мовознавства |
Предмет/Тип: Лингвистика, филология, языкознание (Реферат) |
Тема: Короткий словник з мовознавства |
Предмет/Тип: Английский (Вопросы) |
Интересная статья: Быстрое написание курсовой работы