Читать статья по географии, экономической географии: "Аналіз тектонічної зумовленості геоморфологічних умов берегової зони Херсонської області" Страница 3

назад (Назад)скачать (Cкачать работу)

Функция "чтения" служит для ознакомления с работой. Разметка, таблицы и картинки документа могут отображаться неверно или не в полном объёме!

Тендрівська.

У неотектонічному аспекті відповідний блок характеризується негативними тектонічними рухами, але швидкість цих рухів не є однорідною у межах поверхні блоку, а проявляється із певними регіональними відмінностями. У межах північної частини блоку швидкість занурення від 2,25 до 3,7 мм/рік, тоді як у межах південної - швидкості збільшуються до 4,5 мм/рік. Саме тому відповідний блок є найбільш зануреною частиною цього прогину, в межах якого кристалічний фундамент розташований на глибині понад 10 км [4; 5].

Відповідні тектонічні умови сприяють формуванню на поверхні блоку виключно низинних територій, абсолютні висоти яких не перевищують 1,2 м у межах берегової зони (кліфи півострова Ягорлицький Кут), тоді як пануючими є висоти від 0 до 0,2 м. Одночасно для ділянок прибережного суходолу та підводного схилу характерні вкрай незначні уклони, які мають переважаючі величини від 0,0003 до 0,0006, але вздовж берегової зони західної частини півострова Ягорлицький Кут уклони збільшуються до 0,0093 [13].

У морфогенетичному аспекті суходільна поверхня цього блоку перебуває у межах західної частини Нижньодніпровської дельтовоїплоскої та хвилястої низовини, яка є акумулятивною алювіально-морською морфоструктурою [14]. Геологічна історія і тектонічні умови зумовлюють виокремлення у межах відповідної частини регіону дослідження трьох морфоструктур п’ятого порядку.

Кінбурнська коса та прилеглі ділянки дна Ягорлицької затоки є акумулятивною флювіально-дельтовою та морською плоскою рівниною.

Ягорлицький півострів та прилеглі ділянки дна Ягорлицької і Тендрівської заток належать до акумулятивної флювіально-дельтової суб- горизонтальної слабо-хвилястої низовинної морфоструктури.

Тендрівська коса та прилеглі ділянки дна Тендрівської затоки і північно-західної частини Чорного моря є акумулятивною морською надводною низинною морфоструктурою.

Каркінітський блок розташований у центральній частині чорноморського сектору Каркінітсько-Сиваської системи прогинів. Виокремлення блоку зумовлено існуванням Миколаївського регіонального глибинного розлому на заході та Скадовсько-Євпаторійського регіонального глибинного розлому на сході [10].

У морфографічному аспекті на поверхні блоку має місце корінне материкове узбережжя західної частини Каркінітської та Джарилгацької заток, а також тіло акумулятивної форми коси-острова Джарилгач. Відповідна форма сприяє виокремленню від акваторії Джарилгацької затоки у самостійну водойму.

Неотектонічний режим цього блоку характеризується пануванням негативних тектонічних рухів зі швидкостями від 1,8 до 2,5 мм/рік, при цьому глибина кристалічного фундаменту сягає 7-8 км [4; 5].

Проявлення більш повільних негативних неотектонічних рухів зумовило незначне збільшення абсолютної висоти берегової зони. Так, між косами Тендра та Джарилгач у межах корінного узбережжя абсолютні висоти кліфів не перевищують 1,0 м, тоді як у межах узбережжя Джарилгацької затоки відповідна висота повільно збільшується від 0,8 м до 2,1 м (район мису Каржинський Рожок).

Для прибережного суходолу і підводного схилу Джарилгацької затоки характерні уклони від 0,0006 до 0,0009, максимум - 0,0035 поблизу міста Скадовськ. Уздовж корінного узбережжя Каркінітської затоки і фронтальної частини


Интересная статья: Основы написания курсовой работы