Читать статья по банковскому делу: "Фінансовий механізм факторингових операцій банку: аналіз ключових аспектів" Страница 1

(Назад) (Cкачать работу)

Фінансовий механізм факторингових операцій банку: аналіз ключових аспектів В сучасних умовах комерційні банки впливають на господарські відносини та відіграють велику роль у розвитку економіки держави. Вони виконують різноманітний спектр банківських операцій та надають велику кількість фінансових послуг підприємствам та організаціям. Однією з різновидів таких операцій є факторинг - один із прибуткових, але і не менш ризикованих видів банківських послуг та ефективний метод управління дебіторською заборгованістю для підприємств.

Перші факторингові операції в Україні були проведені у 2001 році. В той час ще була відсутня необхідна нормативна база, яка б визначала всі аспекти проведення факторингових операцій, нестача практичних навичок надання такого роду послуг та відсутність висококваліфікованого персоналу, який би зміг в своїй роботі врахувати всі переваги та ризики банку від надання факторингових послуг [1].

Зараз, відповідно до законодавчої бази України, факторинг розглядається як вид кредитної операції, яка передбачає придбання права вимоги на виконання зобов’язань у грошовій формі за поставлені товари чи надані послуги, приймаючи на себе ризик виконання таких вимог та прийом платежів [2]. Цивільний кодекс України визначає факторинг, як фінансування під від - ступлення права грошової вимоги [3]. Відповідно до статті 350 Господарського кодексу України банк має право укласти договір факторингу, за яким він передає або зобов’язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони за плату, а друга сторона відступає або зобов’язується відступити своє право грошової вимоги до третьої особи [4].

Науковці, які досліджували проблематику факторингу визначають його як комісійно-посередницьку діяльність пов’язану з поступкою банкові клієнтом-постачальником неоплачених платіжних вимог (рахунків-фактури) за поставленими товарами, виконаними роботами, послугами і, відповідно, права одержання платежу по них, тобто за інкасування дебіторської заборгованості клієнта [5]. На думку Лисенкова Ю.М. факторинг - це фінансова операція, за якою одна сторона (фактор) передав або зобов’язується передати грошові ресурси, в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт поступається або зобов’язується поступитися фактору своїм правом грошової вимоги до третьої особи боржника [6]. Основою факторингу є переуступка першим кредитором прав вимог боргу третьої особи другому кредитору з компенсацією вартості такого боргу першому кредитору [7].

З наведених вище визначень випливає, що факторингову операцію можна розділити на декілька етапів. На першому етапі постачальник (клієнт банку) здійснює поставку товару покупцеві (дебітор) з відстрочкою оплати. Далі (другий етап) покупець надає підтверджуючі документи про отримання товару відповідно до яких на третьому етапі постачальник відступає банку (фактору) право вимоги грошових коштів - власну дебіторську заборгованість. Отримавши зазначені документи, на четвертому етапі банк фінансує клієнта шляхом перерахування авансового платежу (до 90% дебіторської заборгованості). На п’ятому етапі, у визначені строки покупець повністю погашає свою заборгованість перед фактором, переказуючи коштів на банківський рахунок. Завершальним етапом

Похожие работы