Читать реферат по истории: "Ізборник 1076 року – визначна пам’ятка духовної культури Київської Русі в контексті українознавства" Страница 1

назад (Назад)скачать (Cкачать работу)

Функция "чтения" служит для ознакомления с работой. Разметка, таблицы и картинки документа могут отображаться неверно или не в полном объёме!

Реферат на тему:

Ізборник 1076 року – визначна пам’ятка духовної культури Київської Русі в контексті українознавства

Історія – пам'ять людства. Культура – часо-простір, що утворює духовну основу етносу та нації. Пригадувати та дбати про власне велике минуле є внутрішнім імперативом громадянина будь-якої країни світу. Україна не є виключенням. Одним із пріоритетних завдань українознавчих студій є проведення досліджень на ниві історії національної культури, що охоплюють вивчення та впровадження серед народу знань про духовний та матеріальний спадок нації. Ці спроби, на нашу думку, покликані сприяти вихованню у людей відчуття пошани до власної історії та культури, а відповідно, і поваги до самих себе як громадян Української держави.

Однією з видатних сторінок в історії України і українського народу є поява визначної пам’ятки писемної культури Київської Русі – “Ізборника 1076 року”.

З історії дослідження пам’ятки. З приписки в рукописі видно, що він у XIV ст. належав якомусь Семену, котрий тримав його в себе. Офіційно відомий світові з кінця XVIII ст. Існує досить ґрунтовний нарис В.Боброва “История изучения Святославова сборника 1076 г.”, який засвідчує точну дату появи твору, але втратив свою актуальність на сьогодні. Наприкінці XVIII ст. "Ізборник 1076 року" був власністю князя М. Щербатова, відомого російського державного діяча, історика і публіциста, через що в науку увійшов під назвою Щербатовського. У 1791 р. після його смерті кодекс було придбано разом з великою бібліотекою (25 000 книг) Катериною II і передано в Ермітаж. У 1852 р. у складі ермітажної збірки "Ізборник" надійшов у державну Публічну бібліотеку. У 1959 р. та 1963 – 1969 рр. рукопис було ґрунтовно відреставровано в Лабораторії консервації і реставрації документів у Санкт-Петербурзі. Нечіткі, затерті місця в «Ізборнику» були прочитані шляхом застосування фотоаналізу. 1965 р. здійснено видання рукопису.

Рукопис відомий в літературі як «Ізборник 1046 року», «Збірник Щербатова 1046 року», «Збірник 1076 року», «Збірник Святослава 1076 року», “Святославов сборник 1076 года” або “Сборник Святославов 1076 года”, «Ізборник 1076 року», «Ізборник Святослава 1076 року», “Святославов изборник 1076 года” або “Изборник Святославов 1076 року”. Як стверджують дослідники, ім’я князя Святослава у назві цього рукопису з’явилося за аналогією до відомого «Ізборника 1073 року». Під час вивчення ці видання постійно розглядалися разом. «Ізборник Святослава 1073 року» був списаний з болгарського оригіналу та зроблений на замовлення для князя Святослава Ярославовича (1027 – 1076), «Ізборник Святослава 1076 року» укладений на Русі для того ж князя [1, 49 – 50].

Зовнішні характеристики видання. Формат книги 16?12 см, 277 арк., 12 рядків. Пергамент. Оправа XV ст. – дошки, обтягнуті шкірою з тисненням. Рукопис вкладено в картонний футляр XIX ст. Кодекс потребує реставрації: деякі аркуші дуже забруднені, пергамент від вологи покоробився, письмо на багатьох аркушах стерлося і вицвіло. Устав чіткий, прямого накреслення з незначною різницею в товщині основних і додаткових штрихів, схожий на почерк «Ізборника Святослава 1073 року» і на дрібне письмо «Остромирова Євангелія». Висота літер – 0,3 см. Переписувачів – два: першому (Іоанну) припадає більшість аркушів рукопису – 1 – 228, 236 – 243, 260 – 276, другому


Интересная статья: Основы написания курсовой работы