Читать реферат по архитектуре: "Замки та фортеції Хмельницької області: Меджибіж, Сатанів, Кам’янець-Поодільск" Страница 1

(Назад) (Cкачать работу)

Реферат на тему:

Замки та фортеції Хмельницької області: Меджибіж, Сатанів, Кам’янець-Поодільск. Меджибіж

Замок розташований на кам’янистому підвищенні між ріками Бугом і Буряком, звідки назва замку, а відтак і міста – Меджибіж.

Це укріплення було необхідне для захисту місцевих жителів від татарських набігів. Селище міського типу сьогодні входить до Летичівського району Хмельницької області.

Вперше замок у Меджибожі згадується у Іпатієвському літописі 1146 року. Також вдапвньоруських літописах ХІІ ст. є згадка про захоплення міста удільним князем Святославом Всеволодичем. Великий князь київський Ізяслав Мстиславович передав йому у володіння п’ять міст, серед яких і Міджибіж… У той період це селище було одним із укріплених міст Київської Русі.

З історії Меджибожа.

Кінець ХІІ ст. – Меджибіж входить до складу Галицько-Волинського князівства.

1331 рік – захоплення міста литовським князем Ольгердом. Він передав Меджибіє синам, знаним як Корятовичі. Вона й збудували замок, про який йде мова.

1241 рік – Золота Орда захоплює частину подільських земель.

1259 рік – Данило Галицький остаточно зазнає поразки у боротьбі із Золотою Ордою. Тож він визнав своє залежність від неї і мусить знищити укріплення багатьох міст і, зокрема, Меджибожа.

1362 рік – князь Ольгерд завдав порядки монголо-татарам, після чого почав відновлювати укріпл6ння подільських міст.

1434 рік – Меджибіє входить до складу Летичівського повіту. Ця подія стається після того, як Польща захопила західне Поділля. Позаяк місто розташоване на перехресті Чорного й Кучманського шляхів (з них кримські татари вибігали на подільські землі), то Меджибізький замок перетворюється на стратегічний оборонний пункт.

1593 рік – місто отримало магдебурзьке право. Грамота на самоврядування сповіщала про обов’язки міщан. Їм треба було твердити город, копати Перекоп, гатити греблю, утримувати в порядку оборонні укріплення та гарнізон. Кожен мусив мати запас куль і потроху та тримати зброю напоготові.

Укріплення замку часто знищувалися внаслідок неодноразових набігів кримських татар, які особливо почастішали у ХV-XVI ст. Але його щораз відбудовували.

Меджибізький замок часто ставав перешкодою для руйнації міста татарами. У 1507, 1515 і 1516 роках двічі тут були розбиті татарські загони. Про наближення ворогів свідчив вогонь, запалений на Дозорній башті. І протягом 1565-1627 років татари не спромоглися оволодіти замком. Наприкінці ХVІ – на початку ХVІІ-го століття зміцнюють укріплення замку. Навіть Хан на чолі стотисячної орди 1615 року не наважився його штурмувати, а обіймав мури, сплюндрувавши пізніше усе Поділля.

Надзвичайно багато пережив замок у період визвольної війни українського народу 1648-1654 років під проводом Богдана Хмельницького. На початку війни повстанські загони Максима Кривоноса захопили місто, адже їм вдалося завдати поразки польській шляхті. Звичайно, що це сталося завдяки героїчній допомозі місцевого населення. У 1649 році під Меджибожем відбувся запеклий бій між польським військом та козацькими полками Данила Нечая, внаслідок чого королівські війська відступили. Замок було здобуто.

У Меджибожі зупинявся сам провідник визвольної війни Богдан Хмельницький. Це сталося 1650 року, коли він прямував

Похожие работы