Читать реферат по основам права: "Урегулювання міжбюджетних відносин між державними органами та органами місцевого самоврядування (історико-правовий аспект)" Страница 1

(Назад) (Cкачать работу)

Реферат на тему:

Урегулювання міжбюджетних відносин між державними органами та органами місцевого самоврядування (історико-правовий аспект)

Практика державної розбудови і завдання щодо подальшого поглиблення ринкових трансформацій у країні вимагають створення цілісної, прозорої бюджетної системи та організації сучасної моделі міжбюджетних відносин, які б сприяли поєднанню інтересів центру і регіонів.

Проблемі удосконалення фінансових правовідносин між центром і регіонами в Україні присвячена значна кількість праць [3-5].

У роботах українських учених здебільшого розглядається сутність, функції, моделі міжбюджетних відносин, механізми бюджетного регулювання, шляхи вдосконалення міжбюджетних відносин і фінансове вирівнювання місцевих бюджетів. Слід зазначити, що науковий пошук здебільшого проводиться в сфері фінансових прикладних аспектів, тоді як правове регулювання міжбюджетних відносин, їх формування в історичній ретроспективі донині залишається недостатньо дослідженим. [2, 3, 6].

Перші спроби щодо взаємодії державних і місцевих органів влади у сфері фінансів були зроблені в рабовласницьких державах Ольвії та Боспорському царстві ще в 4–2 ст. до н. е. Основним джерелом наповнення державного бюджету в той період було надходження ввізного та вивізного мита, а також податки. Справлянням грошових надходжень до скарбниці займалися спеціальні комісії „семи” і „дев’яти”, які представляли центральну владу і безпосередньо взаємодіяли з місцевими органами влади.

Подальший розвиток дворівневої системи управління відбувався вже набагато пізніше в Київській Русі, у період князювання Олега. Принцип взаємодії державних і місцевих органів влади реалізовувався між верховною князівською та помісною владою, хоча ці взаємовідносини досить часто мали надто імперативний характер. Система оподаткування була дуже примітивною, а її основу складала данина з приєднаних племінних князівств, яких нараховувалося близько двадцяти.

Наступний, якісно новий етап у взаємодії державних і місцевих органів влади почався у роки правління княгині Ольги, після проведення нею першої в історії Русі бюджетної реформи. Суть цієї реформи полягала в тому, що вперше вдалося створити діючий механізм визначення розміру данини, що забезпечував як поповнення князівської скарбниці, так і залишав необхідні кошти на місцях для задоволення локальних потреб. Ще однією позитивною рисою даної реформи був перехід від „полюддя” – діючої на той час системи збирання податків, яка полягала у зборі дружинниками повинностей по всій території держави, до системи справляння податків „на місцях” при якій створювалися спеціальні „становища”, що використовувалися князівськими дружинниками як місцеві пункти справляння данини. Саме такі нововведення можна вважати першим кроком на шляху до становлення місцевого управління та міжбюджетних взаємовідносин між різними рівнями влади.

На початковому етапі феодальної роздробленості Київської Русі (30-ті роки ХІІ – 30-ті роки ХІІІ століть) характерною рисою управління залишалася система „годування” для утримання центральної влади (князівської) за рахунок прибутків окремих волостей.

У період натурального господарства фінансова діяльність держави була в руках

Похожие работы