(Назад)
(Cкачать работу)„Робітничої газети” було створено туристське товариство „Друзі природи”. Воно стало вагомим чинником виникнення туристських гуртків на всій території Австро-Угорщини, під владою якої було й Прикарпаття.
На Станіславщині перше спортивно-пожежне товариство „Січ” було засноване в 1910 р. Воно організовувало екскурсії, походи, під час яких молодь навчалася орієнтуватись на місцевості, складати картосхеми, ставити намети, розпалювати вогнища тощо.
У Станіславі перший „пластовий” гурток було засновано в 1911 р. в українській гімназії під опікою вчителя Г.Кичуна та семінариста М.Шкабрія, який організував „пластові” вправи ще восени 1911 р.
Найголовнішим напрямом діяльності „Пласту” були туристські походи та створення мандрівних і постійних таборів, де молодь набувала фізичного й військового вишколу, підвищувала свою національну свідомість.
Розвиток туризму в XIX ст. мав сприятливий вплив на зростання будівництва готелів.
У другій половині 30-х рр. на Івано-Франківщині було зроблено перші кроки щодо створення інфраструктури туризму.
Ініціатива щодо організації туристичної діяльності на території як Івано-Франківської області, як і Західної України загалом, належала провідним українським діячам того часу.
20-30-ті роки ХХ ст. характерні спробою вироблення комплексного підходу до організації туризму і краєзнавства в Галичині.
Зі зростанням чисельності аматорів пізнавального мандрівництва, перед його організаторами постала потреба об’єднати зусилля окремих туристів у єдиній організації. Слід зауважити, що, хоча інтерес до власної історії в широких колах галицької громадськості існував завжди, туризм середини 20-х рр. мав більш розважальний і спортивний, а ніж краєзнавчо-пізнавальний характер. Обмеженою була і територія проведення екскурсійного мандрівництва. Природничі мандрівки скеровувались майже завжди в гори, і то чи не виключно долиною Пруту та вздовж хребта Чорногора. Практично поза увагою залишились такі цікаві з історичного погляду місцевості, як Звенигород, давні замки та монастирі, Бескиди і Горгани. Майже не практикувалися локальні прогулянки до околиць найближчих сіл і містечок.
Відсутність організації краєзнавчо-туристичної діяльності негативно впливала на рівень проведення екскурсій. Мандрівки організовувалися стихійно, часто без відповідної попередньої наукової підготовки. Давався взнаки брак спеціально розроблених маршрутів.
Вирішити всі ці проблеми можна було лише спільними зусиллями аматорів галицької старовини. Таким об’єднанням стало краєзнавчо-туристське товариство „Плай”, засноване у жовтні 1924 р. у Львові.
Статут „Плаю” передбачав поширення діяльності товариства на всю територію Станіславського воєводства. Метою діяльності організації декларувалося „дослідження рідного краю та інших земель, розповсюдження зібраних про них відомостей, нагромадження і опрацювання наукових та туристичних матеріалів”. Окремо повідомлялося про наміри вивчати й охороняти пам’ятки історії, культури та природних форм, збирати й зберігати різноманітні предмети старовини, зразки народного мистецтва та народних промислів.
На літо 1925 р. товариство запланувало екскурсії в Карпати та по Галицькому Поділлю. На жаль, ці плани не було реалізовано,
Похожие работы
Интересная статья: Основы написания курсовой работы