Читать реферат по политологии: "Визначення та класифікації міграцій: наближення до операційних понять" Страница 1

(Назад) (Cкачать работу)

Реферат на тему:

Визначення та класифікації міграцій: наближення до операційних понять

Дослідники, розглядаючи міґрацію, зосереджуються на її причинах, наслідках, вимірах у цифрах, проте не дають визначення предметові обговорення. Але потреба в чіткому визначенні є і вона стає все актуальнішою, якщо зважити на зростаючу диверсифікацію міґраційних потоків. Для полегшення вивчення як давно існуючих, так і нових видів міґрацій важливо чітко детермінувати якнайширше коло цих видів та класифікувати їх за певними критеріями.

Термін „міґрація” походить від латинського слова migratio, що означає переміщення, переселення. Соціологічний словник визначає міґрацію як „географічний рух індивідів або груп індивідів, тобто мобільність людей у вужчому або ширшому географічному просторі” [35, с. 224]. Схоже тлумачення міститься і в демографічному енциклопедичному словнику: „Міґрація населення — переміщення людей (міґрантів) через кордони тих чи інших адміністративно-територіальних одиниць зі зміною місця проживання назавжди або на більш-менш тривалий час” [3, с. 251]. А. Хомра під міґрацією населення розуміє „територіальні переміщення населення, пов’язані зі зміною місця проживання” [31, с. 7].

Як бачимо, у цих (та й багатьох інших) визначеннях не беруться до уваги короткотермінові міґрації та не зазначається, на який саме період потрібно змінити місце проживання, аби ця зміна вважалася міґрацією.

Ряд дослідників ширше тлумачить поняття міграції. Так, С. Каслс розділяє внутрішню і міжнародну міґрацію. Міґрацією він називає перетин кордону політичної чи адміністративної одиниці, внутрішньою міґрацією — рух з одного ареалу (провінції, округу чи муніципалітету) в інший в межах однієї країни, а міжнародною — перетин кордонів, які відділяють одну з близько 200 існуючих у світі держав від іншої, вважаючи при цьому міґрацією тільки переселення на певний період часу, мінімально на півроку чи рік [10, с. 27 - 28]. Поиблизно так само визначає міґрацію і Юридична енциклопедія: „Міґрація — переселення, переміщення населення: всередині країни — внутрішня міґрація населення, з однієї країни до іншої — зовнішня міґрація населення” [27]. А. Романюк говорить про офіційну та нелеґальну форми міграції: офіційна – коли людина змінює місце свого постійного проживання, включаючи і переїзд на постійне проживання за кордон, на підставі офіційного дозволу сторони, яка приймає; нелеґальна міґрація – коли такого дозволу немає [23, с. 21 - 22]. М. Пулен розглядає міґрацію у просторовому й часовому вимірах. З точки зору просторового виміру, „міжнародна міґрація — це зміна країни звичного місця проживання”, тобто місце виїзду та в’їзду — дві різні країни, а в ході міґрації перетинається, як мінімум, один кордон. Часовий критерій пов’язаний з визначенням звичного місця проживання індивіда, для чого встановлюється тривалість та причини проживання у відповідному місці [22, с. 14 - 15]. Суттєвим недоліком цього визначення є те, що воно стосується винятково міжнародної міґрації.

Ю. Римаренко міґрацією населення вважає „переміщення людей (міґрантів) через кордони тих або інших територій зі зміною місця проживання назавжди або на тривалий час. Оскільки міґрація населення складається з міґраційних потоків, поняття міґрації застосовують і в

Похожие работы