Читать реферат по страхованию: "Медичне страхування в деяких країнах східної Європи, Росії, Латвії" Страница 3

(Назад) (Cкачать работу)

За період реформ витрати на охорону здоров'я зростали у швидкому темпі. Прибутки лікарів потроїлися, медсестер - подвоїлися. Одночасно зросли і ціни на медичне обслуговування. Уряд уповільнив хід приватизації для створення реальної конкуренції серед провайдерів медичної допомоги, для створення одночасно дієздатного механізму контролю за цінами і поліпшення якості обслуговування.

Фахівцями зроблено головний висновок з уроків приватизаційного процесу в охорони здоров'я Чехії - у наступне десятиліття, за умов стабілізації економіки в країні, приватизація залишиться основним шляхом реформування галузі.

Серйозним недоліком реформ в усіх країнах Центральної та Східної Європи є необгрунтована віра в магічну дію медичного страхування, приватизацію, конкуренцію і децентралізацію, а також зайва прихильність моделям охорони здоров'я західних країн без урахування недоліків цих моделей і специфіки умов, в яких вони розвивалися на Заході.

Оскільки в повній мірі використати всі сучасні досягнення медицини і техніки в охороні здоров'я не по кишені навіть найбагатшим країнам світу, експерти ВООЗ вважають, що важливо встановити пріоритети, які дозволять отримати найбільший ефект при реально здійснених витратах. До таких пріоритетів відносяться профілактичні заходи, що включають імунізацію і зменшення ризику інвалідності і передчасної смерті, а також охорона здоров'я матері і дитини. Найбільш швидкі позитивні результати можуть бути отримані в таких областях, як охорона материнства і дитинства і планування сім'ї. Саме вони можуть стати стартовими майданчиками для реформ в КЦСЄ.

При забезпеченні населення службами охорони здоров'я рекомендується проводити їх суворий відбір по наступних 4 критеріях: надання необхідної допомоги, ефективність, дієвість і відповідальність. Служби, які не відповідають цим критеріям, пропонується закрити або перепрофілювати. Ці заходи можуть сприяти і зменшенню невиправдано великої кількості лікарняних ліжок і лікарів, особливо фахівців вузького профілю [Пилипцевич Н.Н. и др., 2000].

Зважаючи на те, що рівень сумарних витрат на охорону здоров'я в Україні та інших країнах соціалістичного табору, як і раніше, не досягає того, що рекомендується ВООЗ (мінімум 5% ВНП), стає зрозумілою утопічність прагнення в сфері медичної допомоги "забезпечити всім все безкоштовно". В цих країнах виникає серйозна проблема про впровадження принципу адресності соціальної допомоги [Гурдус В.О., Айвазова М.В, 2001]. Досвід країн світу і

Похожие работы