Читать реферат по истории: "Українська держава П. Скоропадського. Внутрішня політика" Страница 1

(Назад) (Cкачать работу)

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника

Факультет іноземних мов РЕФЕРАТ

На тему: Українська держава П. Скоропадського. Внутрішня політика Студента групи Н-11-а

Шмідля Д.З. Зміст Вступ

. Події перевороту 29 квітня 1918 року

. Внутрішня політика уряду П. Скоропадського

. Військова доктрина

. Аграрна політика

. Національно-культурна політика

. Фінанси та економіка

. Безробіття

. Валюта

. Доходи

Висновок Вступ березня німецькі війська вступили до Києва, а 7 березня до столиці повернулася Центральна Рада (тимчасово перебувала на Волині). Під тиском 450-тисячного війська німецького блоку на кінець квітня 1918 року більшовики втратили майже всю територію України. Було встановлено окупаційний режим (військо УНР на той час налічувало лише 2 тис. осіб і тому не могло контролювати ситуацію в Україні). Німці безконтрольно хазяйнували в окремих галузях господарства - вугільній, залізорудній, на залізниці та водному транспорті, видавали нормативні акти, що мали чинність в Україні тощо. Україна перетворилась на колонію для забезпечення продовольством, було наказано повністю засіяти всі земельні площі, придушувати страйки.

скоропадський гетьман українізація економіка 1. Події перевороту 29 квітня 1918 року . Центральна Рада 29 квітня провела останнє засідання, на якому депутати без обговорення затвердили Конституцію УНР, яка проголошувала: державну незалежність і територіальну цілісність України; рівноправність громадян; демократичні свободи; республіка мала бути парламентською, вищий законодавчий орган - Всенародні збори; широке самоврядування в усіх землях тощо. М. Грушевський був проголошений президентом УНР (хоча у щойно затвердженій Конституції такої посади не передбачалося).

. Одночасно, 29 квітня Всеукраїнський хліборобський з'їзд проголосив П. Скоропадського гетьманом України. Центральна Рада була розпущена, і в українських землях виникло нове державне утворення - Гетьманат Українська Держава (УД) монархічного типу на чолі з гетьманом замість УНР. Новий уряд отримав назву - Рада Міністрів. Головою Ради Міністрів став Ф. Лизогуб, до революції октябрист з українофільською орієнтацією, великий поміщик з Лівобережжя. Спроба залучити до кабінету українських соціалістичних політиків виявилася невдалою. Абсолютна більшість не довіряла консерваторам, ставлячи партійні інтереси вище загальнонаціональних. Лише Д. Дорошенко, відомий історик, який на той час вийшов з Української партії соціалістів-федералістів, погодився обійняти посаду міністра закордонних справ. В умовах опозиції з боку українських національних партій гетьман змушений був дедалі більше спиратися на стару дореволюційну бюрократію. Старі чиновники доклали чимало зусиль щодо зміцнення державної влади, діючи звичними для себе репресивними методами. Після гетьманського перевороту Україною прокотилася хвиля арештів і розстрілів тих, хто ще недавно на чолі місцевих рад і ревкомів конфіскував поміщицьку власність, розподіляв землю і майно великих землевласників. Замість законності й правопорядку, які обіцяв гетьман, його урядовці чинили сваволю і беззаконня, залякування і терор. Такі методи давали тимчасовий ефект, адже вони не зменшували