Читать реферат по истории: "Київська Русь: причини занепаду та загибелі" Страница 1

(Назад) (Cкачать работу)

Реферат на тему:

Київська Русь: причини занепаду та загибелі

Київ 2016

Джерела походження східних слов’ян беруть свій початок з території русичів та їхньої древньої столиці - міста Києва. Вивчення літописів, хронік дає підстави звернутися до найцікавіших джерел, які вказують на першопричину наших бід. Хто ж заклав основи глибоких структурних, економічних, політичних, соціальних катаклізмів, що пронизують усі шари нашого суспільства?

Київська Русь - територія, населена слов’янськими племенами від хазарських степів до Карпат. Їхні землі тяглися від слободи до слободи, від полян, древлян, дулібів, білих хорватів, уличів, тиверців, кривичів, в'ятичів і так до самих прип’ятських нетрів. Хто сьогодні точно може сказати, скільки було племен старослов’янської мови і старослов’янського діалекту?

Поява слов’янських племен на території сучасної України, згадування про них, хронологічно охоплює час від перших розповідей про слов’ян-венедів античними авторами I - II ст. нашої ери до часів розквіту Київської Русі та її занепаду.

В другій половині I тисячоліття нашої ери східні слов’яни розташувалися на території від оз. Ільмень до Північного Причорномор’я. Вони сформували ряд союзних племен - родових об’єднань, що ввійшли в історію під назвою "племінні князювання" або "літописні племена". Вони створили основу для створення в IX столітті східнослов’янської держави - Київської Русі.

Археологічні пам’ятники свідчать про те, що культура слов’янських племен у межах великих територій мала спільні риси. Для східнослов’янської культури характерними були:

створення древніх поселень (градів, міст), відправлення культових обрядів, поховання у вогні - тризна, будівлі з каменю і глини, родові закони та звичаї, мовна єдність, загальна культура писемності.

Разом з тим кожна зі слов’янських груп мала свої, властиві тільки їй, особливості мови (діалекти), декоративної вишивки, розходження у формах кераміки тощо.

Східні слов’яни та їхнє суспільне управління

Якою ж була суспільна організація древніх слов’ян і чому протягом багатьох тисячоліть відносини в їхньому середовищі будувалися на взаємних зв’язках, у пізніший час загублених?

Історики давнини відзначали одну чудову особливість, яка ріднила наших предків та інші суспільні поліси того часу. Система керування на всіх рівнях будувалася, з одного боку, на рішеннях, прийнятих старійшинами родів, виборними похідними князями і волхвами - давньослов’янськими жерцями, які, безсумнівно, були елітою суспільства. З іншого боку, система громадської організації являла собою основу, ім’я якої - Рід, кажучи сучасною мовою.

Рід - це суспільне самоврядування, яке вирішує життєво важливі питання, що визначають систему взаємин на всіх рівнях. Для прийняття рішень і закріплення їхніми старійшинами скликалося віче, що саме по собі було унікальною системою народного волевиявлення.

Віче давало можливість слов’янам, точніше, всім "родовичам", які беруть участь в ньому, висловлюватися і приймати спільні рішення. Унікальною є одна деталь - глибокі принципи

Похожие работы