Читать реферат по основам права: "Правові підстави та порядок застосування зброї. Обов\'язки працівника міліції після застосування зброї. Відповідальність за незаконне застосування збр" Страница 1

(Назад) (Cкачать работу)

Реферат на тему: Правові підстави та порядок застосування

зброї. Обов'язки працівника міліції після

застосування зброї. Відповідальність за незаконне

застосування зброї, а також за невикористання

права на його застосування

Відповідно до статті 12 Закону України «Про міліцію», міліція має право застосовувати вогнепальну зброю у випадках і в порядку, передбаченими цим Законом.

Застосуванню вогнепальної зброї повинно передувати попередження про намір її використання, якщо дозволяють обставини. Без попередження зброя може застосовуватися, якщо виникла безпосередня загроза життю або здоров'ю громадян чи працівників міліції.

Забороняється застосовувати вогнепальну зброю до:

— жінок з явними ознаками вагітності;

— осіб похилого віку;

— осіб з наявними ознаками інвалідності;

— малолітніх, крім випадків вчинення ними групового нападу, що загрожує життю і здоров'ю людей, працівників міліції, або збройного нападу чи збройного опору.

У разі, якщо уникнути застосування зброї неможливо, вона не повинна перевищувати міри, яка необхідна для виконання покладених на міліцію обов'язків, і має зводитись до мінімуму можливості завдання шкоди здоров'ю правопорушників та інших громадян. При завданні шкоди міліція забезпечує надання потрібної допомоги потерпілим у найкоротший строк.

Про поранення або смерть, що сталися внаслідок застосування, а також провсі інші випадки застосування зброї працівник міліції зобов'язаний негайно і письмово повідомити своєму начальникові для сповіщення прокурора.

Перевищення повноважень щодо застосування зброї тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Застосування заходів фізичного впливу, спеціальних засобів, вогнепальної зброї визначені в Кодексі поведінки посадових осіб щодо підтримання правопорядку терміном «сила».

Згідно зі ст. З «Кодексу поведінки...», працівники міліції можуть застосовувати силу тільки в разі крайньої необхідності і в тій мірі, в якій це потрібно для виконання їхніх обов'язків.

У тексті «Кодексу поведінки...» вказано мету, задля досягнення якої може бути застосована сила:

1) попередження злочинів

2) проведення правомірного затримання правопорушників або осіб, які запідозрені в скоєні правопорушення, чи допомога в такому затриманні.

Не може бути застосована сила, яка перевищує необхідні для цієї мети межі. Силою, що перевищує необхідну для виконання завдань міліції межу, слід визнавати таку, що завдала особі, яку затримують, шкоду, явно нерозмірну з небезпечністю посягання та обстановкою захисту.

Щоб застосування сили було правомірним, необхідна наявність правової та фактичної підстав застосування сили, взятих у їх сукупності.

Правова підстава — це наявність складу правопорушення в діях особи, а фактична — необхідність негайного його припинення із застосуванням сили.

Працівник міліції не буде нести відповідальності, передбаченої кримінальним законодавством, за заподіяння шкоди особі, якщо його дії щодо застосування сили відповідали вимогам законодавства, яке регламентує дії в стані необхідної оборони (ст. 15 КК України).

До необхідної оборони прирівнюються дії щодо затримання особи, яка вчинила напад, і доставка її

Похожие работы