(Назад)
(Cкачать работу)
Сценарій методичного ток-шоу
“Особистісно-орієнтоване навчання.
Нове ?! Цікаве?! Потрібне?!”
Правила ведення дискусії.
Дозволяється:Сперечатися, не погоджуватися з загальноприйнятою точкою зору;Висловлювати різні, можливо, зовсім дивні та оригінальні думки з проблем, що обговорюються;Визнавати можливість помилковості своїх поглядів і просити критично їх осмислити.
Забороняється:
Висловлюватись образливо про будь-кого;Під час обговорення питання переходити на особистість опонента;Переривати співрозмовника;Бути категоричним;Висміювати думку опонента чи доводити її до абсурду;Спрямовувати розмову в інший бік коли немає аргументів;Використовувати образливі перебільшення, а також слова “усі”, ніхто, ніде, ніколи, завжди ...”
Лише японці, завдяки своєму образному та символічному світосприйняттю, могли створити формулу гуманістичної особистісно-зорієнтованої освіти, якою є містке прислів’я: “Освіта – це те, що залишилося, коли все забуто”. Зміст цієї мудрості розкриває і структуру, і стратегічну мету особистісно-зорієнтованого навчання. Адже пам’ять залишає лише те, що необхідно для подальшого життя, лише те, що має практично значущість у майбутній життєдіяльності, те, що здобуто зусиллями свого розуму і власного серця.
Для більшості з вас термін ОЗО не є вперше почутим. Адже майже всі вчителі пройшли курсову підготовку, де саме останніми роками і читались лекції з питань нових педагогічних технологій, опрацьовуються ці ж питання і на районних семінарах та метод об’єднаннях, та і в школі ми вивчали та обговорювали ці теми. Однак не зайвим буде, коли ми повернемось до цієї теми.
І. Отже, візитка ОЗО:
Зміна акцентів: пріоритет формування і розвитку особистості, пріоритет пізнання внутрішнього Макрокосмосу над зовнішнім, пріоритет знання, як жити у мінливому світі, над знанням, як змінити його.Навчання без примусу. Вимогливість на підставі взаємо поваги. Моделювання ситуації успіху, забезпечення свободи вибору. Варіативність пізнання і рішень.Виховання діяльнісно-практичної та морально-ціннісної сфери Особистості. “Я – концепція”.Стосунки учитель – учень: діалог, співпраця, взаєморозуміння, допомога, індивідуалізація, зосередження уваги на потребах учня, діагностика.Головний напрямок: відмова від інформативної моделі викладання, пріоритет розливальної і виховної мети (що співзвучне зі словами Камю “Людина освічена, але не вихована, набагато страшніша від людини неосвіченої і невихованої”)Оцінювання: гласність, мотивованість, безконфліктність, самооцінка, взаємооцінка, переконання у можливості самовдосконалення і росту.Особистість учителя: загальна культура, тактовність, відвертість, щирість, ерудиція, професіоналізм, емпатія, діалог, співробітництво.
Питання до прихильників та опонентів (вчителів школи).
Чи багато з прочитаного для вас нове?В чому відмінність між традиційною і особистісно-зорієнтованою освітою?Чи згідні ви з думкою, що дитина – особистість від народження, завдання вчителя – розвивати цю особистість.Навчання без примусу. Чи можливо це?