- 1
- 2
- 3
- 4
- . . .
- последняя »
перспективі;
2) оцінка можливих варіантів збільшення обсягів загального прибутку.
Одним із центральних завдань товарної політики є її внесок у збереження та розвиток підприємства як соціально-економічної системи. З цього приводу можна назвати три найсуттєвіші цілі підприємства:
заміщення ресурсів; забезпечення гарантій збереження підприємства; створення умов для зростання виробництва.
Показниками досягнення цих цілей вважають:
обсяги збуту; покриття і зниження собівартості продукції; зростання обсягів виробництва; ринкову частку.
Виходячи з того, що маркетингова товарна політика складається з елементів споживчого і торговельного маркетингу, розглянемо процес формування МТП (рис. 1.1.):МАРКЕТИНГОВА ТОВАРНА ПОЛІТИКА
Елементи споживчого маркетингу
Елементи торговель- ного маркетингу
Інтеграція
споживчого і торговельного маркетингу
Рис.1.1. Елементи формування маркетингової товарної політики
Споживчий маркетинг – покликаний задовольняти стиль життя, звички, потреби споживачів і впливати на них. Наприклад, у споживачів формується перевага до торговельного знаку.
Торговельний маркетинг – виконує ті ж функції, що й споживчий маркетинг, але через торговельну мережу. Його основна мета полягає в доведенні товару через торговельну мережу до споживача.
Споживчий маркетинг характеризується:
створення “зразка” товарного знаку; позиціонування торговельного знаку; стимулювання попиту споживача; дослідження товару; встановлення споживчої ціни.
Торговельний маркетинг характеризується наступними чинниками:
сегментація ринку; стимулювання торговельних агентів; дослідження ринкової частки фірми та конкурентного середовища товарного ринку; встановлення ціни реалізації; транспортування, складування, зберігання товарів; організація продажу товару; торговельна реклама.
Розглянемо зовнішні та внутрішні фактори формування товарної політики.
До зовнішніх факторів формування товарної політики належать:
бажання споживачів; стан конкуренції; зміни в зовнішньому середовищі; ринкова інфраструктура; чинне законодавство.
До внутрішніх факторів формування товарної політики належать:
позиція товару; ціна; якість; дизайн; імідж фірми; система пільг у кредитуванні продажу; організація після продажного обслуговування; маркетингова асортиментна концепція фірми.
Диверсифікація – це розповсюдження господарської діяльності на нові сфери. Тобто, розширення асортименту вироблених товарів, видів послуг, географічної діяльності.
У вузькому розумінні під диверсифікацією розуміють проникнення підприємств в галузі, які не мають прямого виробничого зв’язку, або функціональної залежності від основної їх діяльності.
Диверсифікація дає переваги у конкурентній боротьбі, бо збільшує можливості маневрування за умов змінної кон’юнктури, забезпечує стійку позицію на ринку, знижує ризик інноваційних продуктів, підвищує ефективність використання результатів науково-дослідних робіт, дає змогу
- 1
- 2
- 3
- 4
- . . .
- последняя »
Похожие работы
Интересная статья: Основы написания курсовой работы