- 1
- 2
- 3
- 4
- 5
- . . .
- последняя »
судових інстанцій щодо наведених справ стали предметом глибокого наукового дослідження. Результати дослідження знайшли своє відображення у новому інституті, який закріплений в статтях 467, 468 ЦК України.
Як уже зазначалося, в силу такого зобов’язання шкода, якої зазнав громадянин при рятуванні колективного і державного майна від небезпеки, що йому загрожувала, повинна бути відшкодована тією організацією, майно якої рятував потерпілий (ст.467 ЦК України).
Суб’єктами даного зобов’язання є: громадянин, який має право на відшкодування понесеної шкоди і він виступає в особі кредитора (потерпілого) та організація, що зобов’язана цю шкоду відшкодувати, виступає в особі боржника1.
Право вимагати відшкодування шкоди, понесеної при рятуванні майна організації, належить будь-якому громадянинові, який, виконуючи свій громадський обов’язок, зазнав цієї шкоди. До того, немає значення, чи ці дії вчинені під час виконання трудових обов’язків, чи ні, важливо, щоб вони являли собою здійснення, громадського обов’язку.
Слід підтримати висловлений у літературі погляд, за яким право на відшкодування за статтею 467 ЦК України мають так звані професійні рятувальники, оскільки вихідна позиція є хибною — такі працівники зобов’язані ризикувати своїм життям і здоров’ям у силу трудових (службових) обов’язків і ризик шкідливих наслідків повинен падати на них1. У разі смерті громадянина-рятувальника право вимоги належить особам, які мають право на відшкодування шкоди в зв'язку зі смертю годувальника2.
Обов’язок відшкодування шкоди покладено на організацію, майно якої рятував потерпілий. Для визначення організації-боржника вирішальним є приналежність даного майна організації. Йдеться про державні підприємства і установи, громадські об’єднання, кооперативи (колгоспи), колективні підприємства, господарські товариства тощо, яким майно належить відповідно на праві колективної власності, повного господарського відання або на праві оперативного управління. Якщо майно в момент рятування знаходилось в іншій організації (оренда, перевезення, збереження тощо) або навіть у громадянина (прокат), то зобов’язаним суб’єктом буде організація, якій належить майно. Коли майно належало кільком організаціям, тоді шкода, якої громадянин зазнав у зв’язку з його рятуванням, відшкодовується організаціями солідарно.
Зміст зобов’язання, що виникає внаслідок рятування колективного і державного майна, складає право потерпілого одержати відшкодування шкоди, якої він зазнав, і обов’язок організації-боржника відшкодувати цю шкоду.
Об’єктом зобов’язання є відшкодування шкоди потерпілому, якої він зазнав, рятуючи майно організації1. 2. Підстави виникнення зобов’язань, пов’язаних з рятуванням колективного і державного майна Обов’язок відшкодування організацією шкоди громадянинові при рятуванні її майна виникає за таких підстав:
а) наявність шкоди;
б) спрямованість дій громадянина на рятування колективного і державного майна;
в) реальність небезпеки, що загрожувала колективному або державному майну;
г) причинний зв’язок між діями громадянина по рятуванню майна і шкодою, якої зазнав громадянин.
Шкода, якої зазнав громадянин при рятуванні колективного або державного майна,
- 1
- 2
- 3
- 4
- 5
- . . .
- последняя »
Похожие работы
Интересная статья: Основы написания курсовой работы