ставка зростає, поточне споживання зменшується, а заощадження зростає, що збільшить майбутнє споживання, забезпечене поточними заощадженнями.
Характерним є поняття автономного споживання та заощадження, тобто такого, яке не залежить від доходу, а змінюється лише під впливом недоходних факторів.
3. Інвестиції – це другий після споживання компонент сукупних витрат. Інвестиції розподіляються на три основні групи: інвестиції в основний капітал (машини, устаткування, капітальне будівництво підприємств), житлове будівництво (витрати на підтримку житлового фонду і будівництво нового житла) та збільшення запасів (резерви сировини, напівфабрикатів на стадії незавершеного виробництва або готових виробів, які належать фірмам).
Таким чином, і фірми, і домогосподарства інвестують. Фірми купують інвестиційні товари, аби збільшити капітал і замінити діючий капітал у процесі його вибуття. Домашні господарства купують житло, що також є інвестиціями.
Загальний обсяг інвестицій визначається як валові інвестиції. Вони розподіляються на дві групи: одна частка спрямовується на збільшення основного капіталу, інша – на відшкодування його зношення, тобто є амортизацією. Оскільки в кожному періоді знецінюється конкретна частка капіталу, формулу валових інвестицій можна записати так:
ВІ = ЧІ +dКt
де ВІ – валові інвестиції, ЧІ – чисті інвестиції;
dК = А;
d – коефіцієнт амортизації; К – вартість обєктів основного капіталу; t – поточний рік.
При цьому:
ЧІ = Кt+1 - КtОтже, можна зробити висновок, що:
ВІ = Кt+1 – (1 – d) / Кt
Дане рівняння є базовим для визначення потреби в валових інвестиціях за умов розширеного відтворення, коли має місце нагромадження капіталу.
Майже всі інвестиції здійснюються фірмами, а не домашніми господарствами. Але домашні господарства, приймаючи рішення про споживання і заощадженя, спрямовують частину своїх доходів на фінансові ринки, фірми ж звертаються на фінансові ринки за кредитами, використовуючи їх на інвестування.
Отже, інвестиції створюються заощадженнями, а фінансові ринки дають змогу домашнім господарствам перерозподіляти свої доходи в часі.
Сукупний попит на інвестиції залежить від очікуваної норми чистого прибутку (ОНЧП) і відсоткової ставки (ВС) (процентної ставки).
Сутність впливу цих факторів на інвестиційний попит полягає в слідуючому.
По-перше, фірми інвестують з метою одержання чистого прибутку. Інвестиції будуть приносити чистий прибуток лише тоді, коли на одиницю інвестиційних витрат підприємство матиме більші прибутки в кожному наступному році, тобто якщо зростає капіталовіддача. Запишемо рівняння:
ЧП = ВВ – (ПВ + ПП),
де ЧП – чистий прибуток; ВВ – приріст валового випуску, викликаний чистими інвестиціями; ПВ – приріст поточних витрат; ПП – приріст податку на прибуток.
Але інвестори опираються не на фактичний, а на очікуваний чистий прибуток (ОЧП). З урахуванням необхідності зростання капіталовіддачі можна записати формулу очікуваної норми чистого прибутку:
ОНЧП = (ОЧП / ЧІ) * 100%Отже, головним фактором мотивації до інвестування є рівень очікуваної норми чистого прибутку.
По-друге, інвестиційні витрати пов’язані з джерелами фінансування. Досить поширеним джерелом є
Похожие работы
Тема: Споживання та заощадження |
Предмет/Тип: Макроэкономика (Реферат) |
Тема: Споживання. Заощадження. Інвестиції |
Предмет/Тип: Макроэкономика (Реферат) |
Тема: Взаємозв’язок споживання і заощадження |
Предмет/Тип: Другое (Курсовая работа (т)) |
Тема: Споживання, заощадження та інвестиції |
Предмет/Тип: Макроэкономика (Реферат) |
Тема: Взаємозв’язок споживання і заощадження |
Предмет/Тип: Эктеория (Реферат) |
Интересная статья: Быстрое написание курсовой работы