- 1
- 2
- 3
- . . .
- последняя »
Функция "чтения" служит для ознакомления с работой. Разметка, таблицы и картинки документа могут отображаться неверно или не в полном объёме!
Методологічна схема процесу формування потреб
та реального споживання
Необхідною умовою для визначення потреб індивідуальних споживачів є їх попередня класифікація і ранжування. Така необхідність пояснюється різним походженням потреб, а тому передбачає можливість їх повного насичення для кожного окремого індивіда. Потреби знаходяться на рівні свідомості індивіда, а величина їх насичення диференційована відносно умов його життєдіяльності. У певний момент часу частина потреб індивіда (або сім’ї) реалізується. Єдиним способом задоволення потреб є споживання відповідного блага, що передбачає необхідність володіння цим благом, його багаторазове (для товарів тривалого вжитку) або одноразове (для товарів разового вжитку) використання. Для якісного і ефективного втручання в процес споживання товарів та послуг, а також для точної оцінки величини індивідуальних потреб у визначених благах необхідно дослідити сам процес споживання, який є складним; вплив на нього мають багато чинників, а тому їх урахування, визначення напрямів зв’язків, сили їх дії – необхідна умова такого дослідження. Усвідомлення процесу реального споживання, що визначається процесом здійснення відповідної покупки, передбачає встановлення послідовно-логічного ланцюжка і зв’язків між можливими чинниками впливу. Досліджувати процес реального споживання необхідно в сім’ї – первинній суспільній одиниці [5, 22, 6, 14, 35]. Споживання придбаних благ (як тривалого, так і разового використання) відбувається колективно. Так, для всіх товарів широкого вжитку довготривалого використання [37, 54] функціональним призначенням є знаходження в помешканні (мова йде про різні функціональні зони: зона приготування їжі, зона відпочинку тощо) і сприяння нормальній життєдіяльності, в якості споживача визначених товарів широкого вжитку повинна бути не окрема особа, а сім’я. Особа користується вищеописаними благами самостійно лише в тому випадку, якщо сім’я одноосібна. Крім того, неможливо уявити собі сім‘ю, в котрій кожен її член користується своїми особистими благами (телевізором, холодильником, пральною машиною), адже, яка б не була сім’я, всі її члени тим чи іншим чином співіснують, що свідчить про колективне використання наявних благ. Якщо в сім’ї налічується декілька одиниць функціонально-подібних благ, то використання останніх відбувається також колективно (кожне благо використовують усі члени сім’ї). Визначивши той факт, що за основу (основну одиницю дослідження) необхідно брати окрему сім’ю (в тому числі й одноосібну), зауважимо, що остання не може існувати ізольовано: вона функціонує як одиниця лише в суспільстві - певній сукупності таких же одиниць [4, 5, 10, 12]. Будь-яке суспільство поділяється на визначене число верств залежно від умов життєдіяльності його членів (найчастіше їх три: низького, середнього і високого рівня). Така градація на пласти не є випадковою, адже самі сім’ї різняться чи то кількістю членів, чи то релігійністю, чи то за іншими ознаками. Протиріччя функціонування окремої сім’ї полягає в тому, що вона володіє через ті чи інші обставини певним набором індивідуальних характеристик, які відрізняють її від інших сімей, і, разом з тим, сукупність таких характеристик формує дану одиницю як окрему сім’ю, визначаючи тим самим- 1
- 2
- 3
- . . .
- последняя »
Похожие работы
Интересная статья: Быстрое написание курсовой работы