Читать реферат по основам права: "Поняття та мета покарання" Страница 1

(Назад) (Cкачать работу)

1.Поняття покарання.

2.Мета покарання.

Покарання - це захід примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні злочину, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого.

Ознаки кримінального покарання:

1. є заходом примусу. КК визначає, які суспільне небезпечні діяння є злочинами та які покарання застосовуються до осіб, що їх вчинили. Застосування кримінального покарання до осіб, які вчинили злочини, є тим засобом, завдяки якому здійснюється вплив на поведінку людей, - засобом, що примушує до законослухняної поведінки.

2. Покарання застосовується від імені держави та обов'язково за вироком суду. Відповідно до ст. 3 Конституції України утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави. Конституції України (ст. 124), закріплює, що правосуддя в Україні здійснюється виключно судами, а судові рішення як раз і ухвалюються судами іменем України.

3. Кримінальне покарання застосовується до особи, визнаної винною у вчиненні злочину. Це положення кримінального закону закріплено у ст. 62 Конституції України, згідно з якою особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.

Ці конституційні положення відображені у ч. 2 ст. 2 КК і ст. З, де сказано, що злочинність діяння, а також його караність та інші кримінально-правові наслідки визначаються тільки КК, а застосування закону про кримінальну відповідальність за аналогією заборонено.

4. Кримінальне покарання полягає в обмеженні прав і свобод засудженого - це кара за вчинений злочин.

5. Кримінальне покарання полягає в негативній оцінці за вчинений злочин з боку держави.

6.Покарання тягне за собою судимість. Судимість - це певний правовий статус, пов’язаний з првообмеженнями особи, несприятливими наслідками для нього на певний строк, що визначений в законі.

7. Покарання несе персофінікований характер. Ніхто інший не може бути покараний крім винної особи.

Мета покарання передбачена ч. 2 ст. 50 КК, а саме:

кара щодо засудженого;

Кара полягає в позбавленні або обмеженні прав і свобод особи, що вчинила злочин. Особа, що була засуджена судом, може бути позбавлена волі (на певний строк або довічно), права власності, військового, спеціального звання, рангу, чину, або кваліфікаційного класу, права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю; піддана обмеженням волі, права на працю, права на заробітну плату, права щодо підвищення по службі (щодо військовослужбовців).

Кара при застосуванні покарання застосовується завжди. Інші види мети не завжди досягають бажаного результату. Слід зауважити, що покарання не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність особи, що вчинила злочин (ч. 3 ст. 50 КК). Ця кримінально-правова норма відображає конституційні права людей. Стаття 26 Конституції України закріплює положення, що ніхто не може бути підданий катуванню, жорсткому, нелюдському або такому, що принужує його гідність, поводженню чи

Похожие работы