- 1
- 2
- 3
- . . .
- последняя »
18
КИЇВСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА ЩЕРБИНА ОЛЕНА ЮРІЇВНА УДК 167/168.7 ФІЛОСОФСЬКИЙ АНАЛІЗ ЛОГІЧНОГО МОДЕЛЮВАННЯ Спеціальність - 09.00.01 - онтологія, гносеологія, феноменологія АВТОРЕФЕРАТдисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата філософських наук Київ - 1998 Дисертацією є рукопис Робота виконана на кафедрі логіки філософського факультету Київського університету імені Тараса Шевченка
Науковий керівник - кандидат філософських наук, доцент Дученко Жанна Андріївна, кафедра логіки філософського факультету Київського університету імені Тараса Шевченка, доцент
Офційні опоненти:
доктор філософских наук, професор Жоль Констянтин Констянтинович, Інститут соціології НАН України, ст.н.сп. кандидат філософських наук, доцент шашкова Людмила Олексіївна, кафедра філософії і методології науки Київського університету імені Тараса Шевченка, доцент.
Провідна установа: Центр гуманітраної освіти НАН України, кафедра філософії. Захист відбудеться 7 грудня 1998 року о 14 год. На засіданні спееціалізованої вченої ради Д 01.01.06 у Київському університеті імені Тараса Шевченка (252033, м.Київ, вул.Володимирська, 60, ауд. 330). З дисертацією можна ознайомитися у науковій бібліотеці Київського університету імені Тараса Шевченка (вул.Володимирська, 58). Автореферат розіслано 3 листопада 1998 року. Вчений секретарДіденко В.Ф. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми дослідження. Еволюція теоретичного пізнання з необхідністю переходить до того етапу, на якому екстенсифікація знання вже не може бути домінуючою тенденцією. Остання закономірно викликає потребу в спрямуванні науково-пізнавальної діяльності у бік її інтенсифікації, тобто, підвищення ступеня практичної ефективності теоретичних знань. Одним із засобів конвергенції теоретичного знання з практичним буттям є моделювання (в широкому розумінні даного поняття). Особливо це стосується так званих функціональних моделей, метою створення яких є завдання принципів реалізації теоретичних знань, віддалених від практичної наочності. Тим самим моделювання виконує подвійну функцію: по-перше, воно стає гносеологічним засобом інтерпретації теорії і, по-друге, є посередником між пізнавальною та практичною діяльністю. Коли ж ідеться про реалізацію логічних теорій, то цей процес опосередковується побудовою семантичних та прагматичних моделей.
З іншого боку, методологічний розгляд логіки як моделі світу, на базі якої здійснюється науковий опис та пояснення дійсності, а також виділення та аналіз функцій семантичної моделі в логіці сприяє поглибленню знань в області гносеології, логічної семантики та методології дедуктивних наук. Ці знання мають суттєве значення у побудові логічної моделі інтелектуальної діяльності в цілому, що є актуальною проблемою теперішнього етапу наукового пізнання, яка, в свою чергу, пов’язана з вирішенням проблеми побудови універсальної логічної мови програмування, найбільш наближеної до природної. Відповідно, велике значення має вивчення структурних компонентів формалізованих мов, які вже існують у науці і можуть стати базою для досягнення зазначеної мети, зокрема проведення гносеологічного аналізу такого основного структурного компонента логічних теорій як
- 1
- 2
- 3
- . . .
- последняя »
Похожие работы
Интересная статья: Основы написания курсовой работы