Читать реферат по всему другому: "Роль генетичних маркерів спадкової схильності та факторів середовища у виникненні та перебігу бронхіальної астми (автореферат)" Страница 1

(Назад) (Cкачать работу)

Науковий центр радіаційної медицини АМН України Ебрахімі Мохаммад УДК 616-056.3:616.248:616-056.7:575 Роль генетичних маркерів спадкової схильності та факторів середовища у виникненні та перебігу бронхіальної астми 03.00.15- генетика Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук Київ - 2006 Дисертацією є рукопис.

Работа виконана в Київській медичній академії післядипломної освіти ім.П.Л.Шупика (м.Київ), МОЗ України Науковий керівник:

доктор медичних наук, професор, член- кор. АМН України Горовенко Наталія Григорівна,

Київська медична академія післядипломної освіти ім.П.Л.Шупика, завідувач кафедри медичної генетики Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор Степанова Євгенія Іванівна, Інститут клінічної радіології Наукового центру радіаційної медицини АМН України, завідувач відділу радіаційної педіатрії, вродженої та спадкової патології доктор медичних наук, Поліщук Людмила Захарівна, Інститут експериментальної патології, онкології і радіобіології НАН України, провідний науковий співробітник лабораторії онкогенетики Провідна установа: Івано-Франківський державний медичний університет, кафедра медичної біології та генетики Захист відбудеться “24” лютого 2006 року о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.562.02 в Науковому центрі радіаційної медицини АМН України (04050, м.Київ, вул.Мельникова, 53) З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Наукового центру радіаційної медицини АМН України (04050, м.Київ, вул.Мельникова, 53) Автореферат розісланий “23” січня 2006 р. Учений секретар

спеціалізованої вченої радиА.В.Стефанович ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Розповсюдженість таких алергічних захворювань як атопічний дерматит, алергічний риніт і бронхіальна астма (БА) за останні кілька років набула драматичного характеру. БА, як тяжке хронічне захворювання, від якого страждають мільйони людей, претендує стати в третьому тисячолітті одним з найчастіших захворювань, поступаючись лише патології серцево-судинної системи (Holgate S.T., 1999; Cookson W.O, 2002; Bharadwaj A., 2004). По причинам, які досі не зовсім зрозумілі, частота, захворюваність і смертність від астми суттєво зросли за останні десятиріччя. Тільки в Україні за даними офіційної медичної статистики розповсюдженість БА за 10 років збільшилась в 1,6 рази (Фещенко Ю.І., 2004).

Чисельні генетичні та епідеміологічні дослідження визначили роль певних генів та факторів середовища у розвитку БА. Вважається, що сучасний образ життя і вплив несприятливих умов довкілля, таких як інфекції, пасивне паління та багато інших сприяють зростанню розповсюдженості БА (Gern J.E. et al., 1999). За останній час провідні лабораторіїсвіту вивчають асоціації ряду генів з процесом розвитку БА (Hopkin J., Cookson W.D, 1996; Weiss E.H.,1999; Meyers A., 2000; Carr D., 2003 та ін.), список генів-кандидатів постійно розширюється. Однак до цього часу немає чіткого уявлення про роль кожного гена, можливість виділення головного гена, взаємодію мутантних генів і факторів середовища у складному патогенезі БА. Особливе місце серед генів-кандидатів, що відіграють роль у розвитку БА, займають гени суперсімейства глютатіон-S-трансфераз (GSTs), які контролюють синтез ферментів ІІ фази детоксикації ксенобіотиків (Гавалов

Похожие работы