Читать реферат по педагогике: "Чому" Страница 1

(Назад) (Cкачать работу)

Чому "важка" дитина важка?

Педагогічні працівники нарікають на те, що у школах збільшується кількість дітей, які не можуть упоратися з навчальною програмою. Медичні працівники стурбовані здоров'ям учнів, що погіршується. Обидва ці факти з'єднуються сьогодні в явище, яке називається шкільною дезадаптацією

Дезадаптація школярів - найгостріша проблема педагогіки, викликана багатьма причинами, у тому числі соціальними: складна, нестабільна ситуація в суспільстві, мікроклімат у родині й атмосфера у школі.

Вступ дитини в навчальний заклад означає початок нового періоду її життя. Успішність подолання даного періоду обумовлена особливостями проходження дошкільного етапу, розвитком дошкільника в родині, дитячому садку, що у значній мірі інтегроване таким поняттям, як «психологічна готовність до школи». Специфіка групи, тобто шкільного класу, куди входить дитина, полягає в тому, що він керується вчителем, що, як показали численні дослідження, є для дитини дуже референтним, й одночасно саме він виступає носієм усіх групових цінностей, норм, правил, які повинен засвоїти починаючий учень. Використовуючи різні способи впливу, педагог значною мірою впливає на формування взаємин дитини з іншими дорослими, однолітками.

Дезадаптація дитини у школі особливо проявляється у класах, де учителям властивий пасивно-негативний або активно-негативний стиль ставлення до дітей. Однак не слід зводити прояви шкільної дезадаптації до проблеми «поганого» учителя. Адже відомо, наприклад, що сензитивність дітей до школи не однакова: компенсаційні та психозахисні можливості дітей дуже великі і багато в чому залежать від позашкільних впливів на них, від сімейної ситуації.

У роботах педагогічного характеру велике значення надається й особистості вчителя, впливу стилю викладання на успішність навчання й емоційний стан дитини. За спостереженням В. Сухомлинського, помилки в поведінці вчителів призводять до відхилень у поведінці учнів: в одних вони набувають «характер напруженості, в інших - це манія несправедливих образ і переслідувань, у третіх - озлобленість, у четвертих - напускна безтурботність, у п'ятих - байдужість...». Від досвіду вчителя, його знань, рівня володіння способами навчальної діяльності й уміння передавати ці способи значною мірою залежить те, наскільки швидко дитина зможе адаптуватись до школи. Не слід забувати, що на вчителі лежить і відповідальність за створення сприятливих умов для психологічного комфорту дитини. Тут, безумовно, велику роль відіграє стиль поведінки педагога.

А. Маркова та А. Ніконова (1987) виділяють індивідуальні стилі діяльності вчителів у залежності від змістовних і формально-динамічних характеристик. При цьому під індивідуальним стилем діяльності вчителя автори розуміють стійке сполучення мотиву діяльності, що виражається в переважній орієнтації педагога на окремі сторони навчально-виховного процесу; цілей, що виявляються в характері планування діяльності, способів її виконання, прийомів оцінки результатів діяльності.

Емоційно-імпровізаційний стиль, наприклад, використовує вчитель, який орієнтується переважно на процес навчання та на учнів із високим рівнем навчальних досягнень, планує свою роботу недостатньо адекватно кінцевим результатам, керуючись інтуїцією.

Похожие работы