Читать реферат по предпринимательству: "Фіксація тварин" Страница 1

(Назад) (Cкачать работу)

Реферат на тему:

Фіксація тварин

Будь-яке дослідження, маніпуляція або оперативне втручання вимагають попередньої фіксації тварини. Способи її різноманітні. Застосування того чи іншого залежить від виду тварини, її віку, сили, темпераменту, загального стану, вдачі, особливостей реакції на зовнішні подразнення, характеру ма-ніпуляції або оперативного втручання, методу знеболювання й від багатьох інших чинників. Але всі вони спрямовані на досягнення трьох основних цілей: 1) надати тварині положення, що забезпечить хірургові та його помічникам вільний і безпечний доступ до ділянки тіла, на якій виконуватимуть маніпуляцію; 2) обмежити захисні рухи тварини під час маніпуляції, створивши цим самим нормальні умови для необхідного втручання; 3) усунути можливість заподіяння травм як самій тварині, так і хірургові чи його помічникам під час фіксації та після неї. Обираючи спосіб фіксації, слід враховувати індивідуальні особливості кожної тварини (її звички, характер). Особини з легко збудливим і слабким типом нервової системи надто чутливі до грубого поводження, яке супроводжує деякі прийоми фіксації, що позначається на загальному стані організму і результатах важких операцій. Тому таким тваринам обов’язково потрібно вводити заспокійливі (нейролептичні) речовини. Важко фіксувати великих, норовливих тварин. Їм перед фіксацією також необхідно вводити нейролептичні засоби. У практиці застосовують два способи фіксації — у стоячому та лежачому положеннях. Під час клінічних досліджень, нескладних маніпуляцій тварин найчастіше фіксують у стоячому положенні. Нейролептоналгезія, місцеве знеболювання або поєднаний поверхневий наркоз дають змогу значну кількість операцій виконувати на тварині, що стоїть. Тому не слід застосовувати повалення, коли в цьому немає потреби. Дрібних тварин майже завжди оперують у лежачому положенні. У стоячому положенні тварин фіксують за допомогою мотузок біля стовпа, конов’язі, у спеціальному станку тощо. У лежачому положенні фіксують: якщо операція складна, тварина норовлива або якщо їй треба надати певного положення. Існує два способи фіксації у лежачому положенні — повалення на операційному столі. Оскільки фіксація в лежачому положенні — це насильницька і часто груба дія, то при поваленні великих тварин вона пов’язана з ризиком травмування тварини. До них належать переломи кісток, розриви внутрішніх органів, потертості шкіри, садна, рани тощо. Це становить особливу небезпеку як для тварини, так і для людини, адже може спричинити не лише травми, а й загибель. Тому для попередження травматизму тварин треба валити на рівний земляний майданчик без сторонніх предметів, покритий невисокою травою. За 10–16 годин до цієї операції великих тварин не годують, обмежують або зовсім відміняють поїння. Для фіксації застосовують міцні м’які довгі мотузки. Перед фіксацією коней розковують. Застосовуючи різні способи фіксації тварин, слід дбати про те, щоб не спричинити небажаних наслідків (травм тощо).

Фіксація коней

Фіксація коня в стоячому положенні. Перш ніж розпочати обстеження коня, треба з’ясувати, яку він має вдачу та звички (кусається, б’є передньою чи задньою кінцівками, стає дибки тощо). Не можна підходити до коня ззаду, бо він б’є задньою кінцівкою назад, і спереду, аби він

Похожие работы