Читать реферат по педагогике: "Критерії періодизації та основні періоди розвитку методичної думки з фізики в Україні" Страница 1

(Назад) (Cкачать работу)

Реферат на тему:

Критерії періодизації та основні періоди розвитку методичної думки з фізики в Україні

Періодизація – це поділ всього процесу розвитку науки на відрізки часу, які відрізняються один від одного специфічними особливостями, встановленими на основі об’єктивних критеріїв та принципів. Періодизація може мати загальний характер і мати відношення до тієї чи іншої частини, якій можуть бути притаманні якісь відмінні риси, що зумовлюють більш детальне виділення часових рамок – етапів.

Період – проміжок часу, протягом якого відбувається який-небудь закінчений процес. Етап – відрізок часу у розвитку будь-якого руху, процесу. Отже, період є більш загальним поняттям порівняно з етапом. Етап виступає як частина періоду і може відрізнятись передусім тим, що включає в себе основні, найважливіші події періоду, несе в собі, так би мовити, його сутність. Поряд з тим можуть існувати етапи підготовчого характеру, завершення того, що зроблено протягом основного етапу, етапи затишку та інші.

Проблема періодизації розвитку вітчизняної методики навчання фізики є не тільки історико-педагогічною, але в значній мірі і методологічною. На цей бік питання в кінці 50-х років звернув увагу відомий історик педагогіки проф. М.А.Константінов, який дивився на проблему періодизації як на одне з центральних питань історії педагогіки як науки (7,56). Визначення підходів до розв’язку цієї задачі вимагає від дослідників виявлення таких провідних методологічних принципів як співвідношення логічного та історичного, загального та особливого для предмету свого дослідження, у даному разі для розвитку вітчизняної методики навчання фізики.

Варто підкреслити, що можливість періодизації історії розвитку методики фізики, як і будь-якої іншої галузі знань, виникає лише тоді, коли вже накопичено і узагальнено значний обсяг конкретних історико-педагогічних матеріалів і фактів, оскільки, як справедливо зауважив відомий історик педагогіки В.Я.Струминський, наукова періодизація у будь-якій історичний роботі є не передумовою вивчення історії, а результатом старанного всебічного і глибокого опанування нею (7,62).

Методика навчання фізики у різні епохи розвивалась не рівномірно. Визначити періоди та етапи її розвитку означає передусім знайти переходи в її історії, революційні зрушення, які відокремлюють один період розвитку від іншого. Вирішення цієї задачі – не проста справа.

Аналіз робіт відомих методистів-фізиків /О.І.Бугайов, Л.І.Резніков, М.Й.Розенберг, І.К.Туришев/ (1,5,6,7,8) показує, що в деяких з них роблються спроби виділити ті чи інші періоди та етапи розвитку вітчизняної методики навчання фізики. При цьому звертається увага на два положення: по-перше, відсутня будь-яка єдина періодизація історії розвитку вітчизняної методики фізики як наукової дисципліни, і по-друге, в історичних роботах не висуваються переконливі критерії поділу історії методичної науки на періоди. Однією з причин невдач у розв’язанні цієї проблеми є спроба висунути загальну періодизацію розвитку фізики як навчального предмету в середній школі і для історії методичної науки. Разом з тим, у кінці 80-х років відомий методист проф. О.В.Сергєєв вже розробив основи періодизації історії методики навчання фізики як наукової дисципліни (7), які, між тим,

Похожие работы