Читать реферат по военной кафедре: "Сучасний стан українського зброярства" Страница 1

(Назад) (Cкачать работу)

Реферат на тему:

Сучасний стан українського зброярства

Олексеєнко Ігор Михайлович - бувший головний конструктор Київського КБ спеціальної техніки (КБ-С). Народився в Києві в 1946 році. У 1968 році закінчив факультет стрілецької зброї й артилерії ближнього бою Харківського військового училища МВС СРСР. Під час служби займав посади начальника збройової кулеметної майстерні і начальника служби озброєння. Після звільнення довгий час працював піротехніком на кіностудії ім. О. Довженко. У 1993 році Ігоря Михайловича запросили очолити створене під патронатом Міністерства машинобудування, ВП і конверсії України та СБУ Конструкторське бюро спеціальної техніки, основним завданням якого стала розробка вітчизняних зразків стрілецької зброї для підрозділів спецслужб і Збройних сил України.

- Ігор Михайлович, так уже склалося, що в 1991 році в Україні не залишилося жодного науково-виробничого комплексу на зразок Тульського або Іжевського, де б займалися не тільки розробкою, але й виробництвом зброї. Тобто традицій зброярства як таких на території нашої держави фактично не існувало. Але це не перешкоджало вашому колективу за лічені роки одержати результати, про які інші «монстри» від збройового бізнесу можуть лише мріяти.

- Так, наше КБ дійсно створювалося фактично «із нуля». І, з одного боку, майже повна відсутність виробничих потужностей відчувається і зараз, що фактично унеможливлює швидкий перехід від експериментальних зразків до серійного виробництва зброї. З іншого боку - майже з першого дня свого утворення КБ-С - міцний колектив фанатично відданих своїй справі однодумців, неодноразово перевірений «на міцність» абсолютним безгрішшям першого років нашого існування. Крім того, на мою думку, найбільшою нашою перевагою перед збройовими фірмами інших країн є те, що майже всі вони у визначеній мірі спочивають на лаврах і у творчих пошуках не йдуть далі модернізації своїх систем, вважаючи їх ледве чи не досконалими. Ми ж починали на рівному місці. Тому на нас не давив вантаж традицій і марновірств, що дало нам можливість сміливіше втілювати свої ідеї. І як результат - наші пістолети і пістолети-кулемети (ПК) по своїх характеристиках далеко випереджають закордонних «родичів». Перший наш ПК «Сорока-1» побачив світ 21 червня 1993 року, тобто усього через два місяці після організації самого КБ-С. А вже через кілька місяців вийшов «Сорока-2». Обидва вони були створені під патрони «Парабелум». Завдяки новому рішенню в конструкції, такий неприємний чинник, як віддача при стрільбі, у цих ПК був зведений на нуль. Історія появи пістолета-кулемета «Гоблін» була трохи іншою. У січні 1994 року в Києві проходила виставка зброї, під час якої українським «силовикам» був представлений російський «ПК-90». На одноголосні хвалебні відгуки про цей ПК (який, до речі, є лише інтерпретацією американського ПК для спецпідрозділів) я зауважив, що можу зробити набагато кращий. І у відповідь почув: «Кращий не треба, зробіть хоча б такий же. Шести місяців вам вистачить?» Сказано - зроблено. Через два місяці ми продемонстрували свій пістолет-кулемет «Гоблін-1». При цьому, розробляючи свою зброю, принципово не брали за основу «ПК-90», оскільки все другосортне завжди таким і залишається. Незабаром був розроблений «Гоблін-2», що, як і його

Похожие работы