Читать реферат по политологии: "Проблеми та перспективи співпраці громадських організацій та політичних партій в умовах реформування громадянського суспільства в Україні" Страница 1

назад (Назад)скачать (Cкачать работу)

Функция "чтения" служит для ознакомления с работой. Разметка, таблицы и картинки документа могут отображаться неверно или не в полном объёме!

Реферат на тему:

Проблеми та перспективи співпраці громадських організацій та політичних партій в умовах реформування громадянського суспільства в Україні

Громадянське суспільство - це система координат, де всі питання вирішуються консенсусом і де „навіть найслабший голос буде почуто й враховано при прийнятті рішення".[1] Воно утворюється в наслідок самоорганізації громадян для захисту та реалізації різноманітних інтересів і прав людини, що виявляється у створенні ними відповідних інститутів і організацій, яка забезпечує поєднання індивідуального і спільного інтересу. Самоорганізація громадян є однією з необхідних умов та ознакою сформованості громадянського суспільства. Як вважають дослідники спроможність населення країни до самоорганізації виступає принциповою ознакою, за якою можна судити про можливість розвитку громадянського суспільства в цій країні.[2]

Демократія тісно пов'язана з існуванням енергійного громадянського суспільства, яке впливає на процес прийняття рішень у країні. Сучасне українське громадянське суспільство характеризується нерозвиненістю громадської активності і, як наслідок, слабкістю громадських організацій, особливо правозахисних, а також проблемами укріплення їх ролі в соціумі та їх незначним впливом на державу. Втім, саме громадські організації мають виконувати функцію об'єднання, консолідації громадян, суспільства, держави; виступати інструментом досягнення індивідуальних, колективних та державних цілей; ініціювання вдосконалення суспільного життя.

В науковому середовищі та серед активістів громадського сектору протягом останніх років зросло розуміння того, що громадські організації, особливо в тих країнах, де демократичні традиції менш розвинуті, не можуть самостійно гарантувати успіх різноманітних ініціатив, започаткованих „третім сектором". Невеликі за розміром, роздроблені громадські організації часто не в змозі ефективно впливати на процеси вироблення політики у сферах своєї діяльності. Вони легко підпадають під вплив різноманітних приватних інтересів або під авторитарний контроль державних чиновників. Гостра дискусія про роль та місце громадянського суспільства залишається актуальним питанням. Виходячи саме з таких реалій стану громадянських організацій як інститутів громадянського суспільства в середовищі суспільно активних громадян зростає розуміння необхідності активної кооперації між громадськими організаціями та політичними партіями.

По-перше, громадські організації та політичні партії не можуть співіснувати паралельно. Громадські структури, з одного боку, є включеними у структуру політичної системи або виступають у ролі суб'єкта чи об'єкта політики, з іншого боку, влада має прерогативу політизувати будь-яку проблему чи громадську структуру. Так, наприклад, невелику громаду представників етнічної меншини можна зробити об'єктом етнічної політики: створити відповідне управління, виділити кошти на духовні потреби, стимулювати їх етнічну свідомість. [3] Формалізовані громадські структури прагнуть стати суб'єктами політичного процесу, соціального партнерства брати участь у засіданні координаційних рад, мати представників у парламенті і з цією метою  „політизуватимуть" свої особливі потреби та інтереси. Таким


Интересная статья: Основы написания курсовой работы