Читать реферат по бухучету, управленческому учету: "Неоднозначність тлумачення законодавчих норм оподаткування при придбанні та експлуатації легкових автомобілів" Страница 1

(Назад) (Cкачать работу)

Реферат на тему:

Неоднозначність тлумачення законодавчих норм оподаткування при придбанні та експлуатації легкових автомобілів

Сьогодні в Україні створюється надійна податкова система, яка повинна сприяти ефективному функціонуванню економіки. З реформуванням державної податкової служби вона перетвориться на структуру європейського зразка, проте часто у платників податків виникають підстави вважати, що протиріччя між законодавчими та нормативно-правовими актами різного ієрархічного рівня, які регулюють податкові відносини, дійсно існують. Тому платники податків, застосовуючи норми податкового законодавства, мають керуватися податковими роз’ясненнями, а в разі відсутності податкового роз’яснення щодо застосування конкретних норм законодавства – звертатись у визначеному законодавством порядку до податкових органів за його отриманням. Обов’язково слід застосовувати рішення Конституційного Суду України. Інформативно можна також застосовувати роз’яснення та інформаційні листи державних органів, наділених компетенцією тлумачити законодавство комітетів Верховної Ради України, судових, податкових органів, тощо. [1, с.23]

Даною проблемою займалися Сердюк В.М., Юровський Д. [1, с.24] Проте ними був розглянутий загальний порядок вирішення колізій між нормами законодавчих актів. Метою даної роботи є висвітлення та вирішення проблеми, яка випливає з порівняння Закону про ПДВ та Закону про оподаткування прибутку підприємств в трактуванні віднесення суми ПДВ. Розглянемо приклад, в якому спостерігаються протиріччя між законами стосовно оподаткування при придбанні та експлуатації легкових автомобілів. При придбанні легкового автомобіля на підприємстві сума ПДВ включається до податкового кредиту. Згідно пункту 7.4.2 Закону про Податок на додану вартість «не включається до складу податкового кредиту та відноситься до складу валових витрат сума податку, сплачена платником податку при придбанні легкового автомобіля»[2]. Проте згідно пункту 5.4.10 Закону про оподаткування прибутку підприємств «не включаються до складу валових витрат витрати платника податку пов’язані з стоянкою та паркуванням легкових автомобілів, а також 50% витрат на придбання пально-мастильних матеріалів для легкових автомобілів».[3] В цьому пункті також зазначено, що « до валових витрати платника податку відносяться витрати на утримання, експлуатацію та забезпечення основної діяльності (крім тих, що підлягають амортизації) легкових автомобілів, що належать платникам податку», проте ми не можемо скористатися цим пунктом, оскільки це стосується основної діяльності підприємства, наприклад, якщо воно займається перевезенням або є туристичною фірмою, а в нашому випадку легковий автомобіль числиться на балансі, як основний фонд. Згідно пункту 8.2.1 Закону про оподаткування прибутку підприємств «під терміном «основні фонди» слід розуміти матеріальні цінності, що призначаються платником податку для використання у господарській діяльності платника податку протягом періоду, який перевищує 365 календарних днів з дати введення в експлуатацію таких матеріальних цінностей, та вартість яких перевищує 1000 гривень і поступово зменшується у зв’язку з фізичним або моральним зносом. Витрати на придбання будь-яких матеріальних цінностей,