Читать реферат по микроэкономике: "Поведінка фірми на олігополістичному ринку" Страница 1

(Назад) (Cкачать работу)

Реферат на тему:

Поведінка фірми на олігополістичному ринку

План

Ознаки олігополістичного ринку.Модель ламаної кривої ринкового попиту. Таємна змова.Лідерство в цінах. Ціноутворення  за принципом “витрати плюс”.Олігополія та економічна ефективність.

1.

Використовуючи загальні критерії для класифікації моделей ринку залежно від панівного типу конкуренції, охарактеризуємо основні ознаки олігополістичного ринку.

1. Олігополія у буквальному перекладі з грецької мови означає "панування небагатьох", тому головною ознакою олігополістичного ринку є панування на ньому кількох фірм. Їх може бути від трьох до двадцяти, оскільки олігополія займає весь проміжок між чистою монополією та монополістич­ною конкуренцією.

Олігополістичний ринок формується за умови  досягнення високого ступеня концентрації виробництва. Для його виміру використовується ціла система показників, серед яких такі:

— частка кількох найбільших виробників (як прави­ло, чотирьох чи восьми) у загальному обсязі галузевого продажу. Для підтримки конкурентного середовища у багатьох країнах встановлюється гранична межа галу­зевої концентрації виробництва. Так, у Сполучених Штатах Америки вважається, що для нормального роз­витку галузі має бути не менше ніж 10 конкуруючих фірм. При цьому на частку найбільшої з них не повин­но припадати більше ніж 31% усіх галузевих продаж, двох фірм — не більше ніж 44, трьох — не більше ніж 54, чотирьох — не більше ніж 64%;

— індекс Херфіндаля-Хіршмана (ІХХ), в основу розрахунку якого теж покладена частка окремих ви­робників на галузевому ринку продаж.

Максимального значення цей індекс досягає тоді, коли галузь представлена однією чистою монополією (1002 = 10 000). Тому, чим менший індекс Херфінда­ля-Хіршмана, тим більш конкурентним можна вва­жати ринок. Найхарактернішим для олігополістично-го ринку є значення індексу від 1200 до 5000.

Проте застосування зазначених показників не завжди реально відображає ступінь розвитку конкуренції, оскільки всі показники, як правило розраховуються для загальнодержавного ринку. Реально  кожен ринок має свої обмежені географічні рамки. Більше того, деякі  товари взагалі не утворюють єдиного загальнодержавного ринку,  а завжди формуються лише на певних територіях. Скажімо, це може бути ринок цегли чи цементного розчину, побутових послуг чи окремих продуктів харчування.

Суттєвим недоліком розрахунку показників кон­центрації виробництва є також невизначеність поняття “галузь”. Чи є чистим регіональним монополістом підприємство, яке у Дніпропетровській області виробляє глинисто-піщані стінові блоки (так звана подвійна цегла)?  Що треба  брати у знаменнику для розрахунку її чистки на ринку: тільки аналогічну цеглу, цеглу взагалі, стінові матеріали, включаючи шлакоблоки та бетонні блоки? Легко переконатися, що залежно від відповіді на поставлене запитання, результати розрахунків будуть суттєво відрізнятися. На жаль, економічна наука поки що не дала задовільного обґрунтування, як правильно визначити знаменник.  

Досить суттєвим у формуванні конкурентного сере­довища для відкритих економік є зовнішній фактор — іноземні виробники. Тому,

Похожие работы