(Назад) (Cкачать работу)
Функция "чтения" служит для ознакомления с работой. Разметка, таблицы и картинки документа могут отображаться неверно или не в полном объёме!
страхування», суттєве зростання державних вимог щодо діяльності страхових організацій і передусім щодо розмірів статутних фондів та їх фінансової надійності зумовило впродовж 2-го етапу — 1996–1999 рр. — певне зменшення учасників страхового ринку. Порівняно з 1995 р. кількість страхових компаній 1999 р. зменшилася майже втричі. 3-й етап розбудови страхового ринку розпочався у 2000 році. Він характеризується постійним збільшенням чисельності страхових компаній (у 2004 р. порівняно з 2001 р. їх чисельність збільшилася майже на 59 одиниць або на 18%), закриттям або продажем окремих страховиків новим власникам. Збільшення кількості страховиків має бути об'єктивно зумовлене вимогами ринку і підтримане їх високою фінансовою надійністю та значним запасом платоспроможності. Водночас дані статистики свідчать про те, що більша частина діючих нині страхових компаній має незначний для можливості покриття великих ризиків власний капітал (табл. 1). Таблиця 1 Розподіл страховиків за обсягами ризиків, які вони можуть тримати на власному утриманні станом на 1 січня 2005 року [4]
Максимальнастрахова сумаза певнимоб'єктом страхуванняна власномуутриманністраховика(згідно з вимогамист. 30 ЗаконуУкраїни «Прострахування») | Кількістьстраховиків,які можутьутримувативідповідніризики |
Понад50 млн грн | 5 |
10–50млн грн | 31 |
1–10млн грн | 260 |
0,1–1млн грн | 385 |
Максимальна сума за певним об'єктом страхування, що може утримувати 90% українських страховиків, не перевищує 10 млн гривень. Показники діяльності страховиків свідчать про динамічність ринку страхових послуг в Україні. Упродовж 2003–2004 рр. обсяги валових страхових платежів щорічно збільшувались удвічі. Щоправда, за попередніми результатами 2005 р., обсяг валових страхових премій із усіх видів страхування відносно 2004 р. суттєво зменшився. Незважаючи на збільшення загальної чисельності страховиків, кількість активно працюючих компаній залишається практично незмінною. За оцінками експертів ринку та даними Ліги страхових організацій, — не більше 50 страхових компаній. Станом на 01.01.05 р. першим 50-ти страховим компаніям належало 87% активів, 88% зібраних страхових премій, 78% статутного капіталу. Частка валових премій зі страхування життя, належна першим трьом страховикам, становить 50,1% (у січні — вересні 2004 р. цей показник становив 56,9%). Першим десяти страховикам життя належить 91,1% зібраних премій. Загалом на ринку страхування життя індекс Герфіндаля — Гіршмана (HHI) становив 1 199,8 (1 383,2 за аналогічний період 2004 р.), що означає помірну монополізацію. Частка валових премій із ризикових видів страхування, належна першим трьом страховикам, становить 13,3% (у січні — вересні 2004 р. цей показник дорівнював 27,1%). Першим 50-ти страховикам належить 78,0% зібраних премій. Загалом на ринку ризикових видів страхування спостерігається значний рівень конкуренції — індекс HHI досяг 184,7 (410,8 — за аналогічний період 2004 р.) Тобто 10% компаній контролюють третину ринку, а перші п'ять — його шосту частину. Причиною такої надмірної концентрації є той факт, що у складі платежів більшості компаній першої десятки переважають надходження від операцій із перестрахування. Тобто вони по суті є перестраховиками, ретроцесорами ризиків, які