- 1
- 2
- 3
- 4
- . . .
- последняя »
зору каналів використання, потреб організації виробництва, каналів розподілу.
Фірма може розширити свою діяльність чотирма способами:
1) розширення товарної номенклатури за рахунок включення в неї нових асортиментних груп товарів;
2) збільшення насиченості вже існуючих асортиментних груп товарів;
3) пропонування більше варіантів кожного з наявних товарів, тобто, поглиблення своєї товарної номенклатури;
4) в залежності від того, чи прагне вона до завоювання стійкої репутації в будь-якій сфері, або діє водночас у декількох сферах, фірма може цілеспрямовано додати більшої або, навпаки, меншої гармонійності між товарами різних асортиментних груп.
Формування асортименту передує розробці підприємством асортиментної концепції — спрямованої побудови оптимальної асортиментної структури, товарної пропозиції. При цьому за основу приймаються, з одного боку, споживчі вимоги певних груп (сегментів ринку), а з іншого — необхідність забезпечення найбільш ефективного використання підприємством сировинних, технологічних, фінансових та інших ресурсів з тим, щоб виробляти товари з низькими витратами.
Асортиментна концепція виражається у вигляді системи показників, які характеризують можливості оптимального розвитку асортименту даного виду товарів. До таких показників відносяться: різноманітні види та різновиди товарів (з урахуванням типології споживачів), рівень та частота оновлення асортименту; рівень та співвідношення асортименту; рівень та співвідношення цін на товари даного виду та ін. Ціль асортиментних концепцій — зорієнтувати підприємство на випуск товарів, які найбільше відповідають структурі та різновиду попиту конкретних покупців.
Управління асортиментом передбачає координацію пов'язаних видів діяльності — технологічної та проектної, комплексного використання ринку, організації збуту, сервісу, реклами, стимулювання попиту.
Завдання планування та формування асортименту полягають: передусім у тому, щоб підготувати "споживчу" специфікацію на виріб, передати його проектному (конструкторському) відділу, а потім прослідкувати, щоб дослідний зразок був впроваджений, за необхідності модифікований та доведений до рівня вимог споживачів.
Підсумковим документом з планування асортименту в маркетингу є виробничо-збутова програма чи план маркетингу. Номенклатура продукції або структура асортименту, визначається:
> сформованою товарною і фірмовою структурою ринку, ступенем його монополізації, наявністю чи відсутністю вільних споживчих ніш і ємністю ринкових сегментів;
> структурою потреб і попиту населення;
> вимогами покупців, споживчими оцінками і перевагами;
> тенденціями розвитку моди в асортименті і науково-технічному прогресі;
> виробничо-технологічними можливостями підприємства;
> асортиментом сировини, матеріалів і комплектуючих виробів.
Обсяги випуску товарів обумовлюються:
-станом і перспективами розвитку кон'юнктури ринку (ємності, частки ринку, у тому числі яку займають товари конкурентів, рівнем цін);
-обсягами платоспроможного попиту населення;
-рівнем цін підприємства;
-виробничими потужностями;
-наявністю сировини;
-стадією життєвого циклу товару.
Час виходу на ринок з виробом
- 1
- 2
- 3
- 4
- . . .
- последняя »
Похожие работы
Интересная статья: Быстрое написание курсовой работы