(Назад)
(Cкачать работу)цінних паперів. Портфель, який відповідає цілям інвестора, вважається збалансованим. Іншими словами, збалансований портфель – це портфель, при формуванні якого було досягнуто компромісу між інвестиційними властивостями цінних паперів у портфелі.
Кожний інвестор, при формуванні інвестиційного портфеля, повинен використовувати способи зниження ризику за придбаними цінними паперами. Один із таких способів полягає в попередньому аналізі діяльності акціонерного товариства, цінні папери якого купуються. При цьому найбільш важливою є оцінка поточних витрат та прибутку акціонерного товариства, тому що це основні показники, які впливають на розмір дивідендів інвестора. Скажімо, перевищення обсягу реалізації над поточними витратами й відповідно зростання прибутку є позитивним результатом для потенційних інвесторів. Крім цих показників, можна аналізувати ряд інших: динаміку доходу на акціонерний капітал, коефіцієнти ліквідності, коефіцієнт оборотності коштів та інше. Таким чином, вивчення діяльності акціонерного товариства може запобігати ризику втрат в результаті придбання цінних паперів.
Проте, слід зауважити, що в Україні трапляються такі випадки, коли акціонерне товариство надає інформацію про фінансовий стан не в повному обсязі, що суперечить чинному законодавству.
На рішення інвестора про купівлю облігацій впливають рівень відсотків (чим він вищий, тим нижча ціна облігацій), фінансовий стан позичальника, його кредитний рейтинг, строк погашення та інше.
Одним з найбільш ефективних методів збалансування портфеля та зниження ризику втрат від придбаних цінних паперів є диверсифікація.
Диверсифікація – це розподіл цінних паперів портфеля таким чином, щоб досягнути максимального доходу при мінімальному ризику. В більшості випадків це досягається шляхом розподілу капіталу між великою кількістю цінних паперів різної якості та різних термінів погашення з метою зниження портфельного ризику.
Існує багато різноманітних класифікацій портфельних ризиків. Найбільш відомим в світовій практиці є поділ портфельного ризику на систематичний та несистематичний.
Систематичний або ринковий ризик може бути викликаний війнами, катастрофами, інфляцією, зростанням відсоткових ставок та рядом інших причин.
Несистематичний ризик ще називають характерним ризиком компанії. Він може бути викликаний цілим рядом причин: страйками, невдалими маркетинговими програмами, припиненням виконання обов’язків (офіційним) за великими контрактами цієї фірми.
За допомогою диверсифікації можна зменшити лише несистематичний ризик. Систематичний же ризик диверсифікацією не усувається.
Як правило, для інвестиційного портфеля частина несистематичного ризику становить близько 15, 5 відсотка усого портфельного ризику.
При диверсифікації слід обмежувати інвестиції в певний вид цінних папері у розмірі 10 відсотків від загальної вартості усіх вкладів. У міру поширення вкладів ця межа може знижуватися від 5 відсотків і нижче. Диверсифікацію розрізняють за видами цінних паперів галузями економіки, регіонами та країнами. Крім того, диверсифікація для облігацій можлива за термінами погашення.
Основною ціллю диверсифікації у відношенні до якості цінних паперів є зведення до мінімуму ризику
Похожие работы
Интересная статья: Основы написания курсовой работы